П’ятниця, 17 Травня, 2024
Home Blog Page 4

Як грати в казино за бонуси за реєстрацію?

0

Популярною розвагою є дозвілля в онлайн казино. Це весело та моментами прибутково. Добре себе зарекомендував казино Goxbet. Інтерфейс кількома мовами, для гри можна використовувати кілька валют.

 Відрізняється великою різноманітністю слотів у колекції, технічною оптимізацією системи, а також наявністю функціональної мобільної програми. Також варто відзначити реальні бонуси за реєстрацію. Бонус у казино – це подарунок для ознайомлення з функціональними можливостями слотів та мотивації до ставок! Грати в ігрові популярні гральні автомати з бонусами набагато комфортніше, не потрібно вкотре контролювати банкролл. Нарахування бонусів автоматично, додаткових маніпуляцій від гравця не потрібно. Переглянути актуальні дані щодо умов нарахування бонусів та їх відігравання ви можете в однойменному розділі на сайті.

Топ 5 кращих ігрових автоматів

Гральні автомати на гривні з бонусом за реєстрацію представлені у дуже широкій різноманітності. У колекції понад 1400 найменувань. Поділяються на нові, всі, популярні книжки, з мінімальною ставкою в одну гривню, тематичні. Точно заслуговують на вашу увагу наступні автомати:

  • Gonzo’s Quest, дуже багато різних бонусів, їх можна обмінювати на додаткові обертання з мінімальною ставкою;
  • Dead or Alive 2, велика кількість різних оригінальних картинок в ігрових осередках, їх приємно розглядати в процесі обертання барабана;
  • Vikings Go Berzerk, багатолінійний по сюжетній лінії автомат із тематикою вікінгів у суворому царстві льоду та снігу з підвищеним коефіцієнтом віддачі зроблених ставок, при фортуні на стороні гравця можна зірвати великий Джекпот;
  • Bonanza, збирайте лінії з яскравих фруктів та багаторазово збільшуйте суму ставки, також слот може похвалитися дуже приємним звуком;
  • Reactoonz, старий слот на новий манер з приємними подарунками новим гравцям, дуже багато різних виграшних комбінацій, запам’ятовувати їх не варто, необхідно просто розслабитися і насолодитися процесом.

Які бувають бонуси у Goxbet?

Всі ігрові автомати багато бонусів відмінні для веселого проведення часу. Усі ігрові автомати з бонусом доступні для гри на демонстраційному рахунку з віртуальними коштами та на реальні гроші. Заслуговують на увагу такі бонуси:

  • 50 фриспінів після реєстрації для гри у слот Hit Slot 2021;
  • 200% при першому поповненні депозиту;
  • 10% на всі депозити для гри у всі гральні автомати.

Всі ігрові автомати бонуси – це справді вигідно. Використовуйте їх максимально!

Про радіостанції міста Чернівці

0

У вар’єте і на танцювальних вечорах, на рандеву і у вузькому сімейному колі, у трамваї і під час прогулянки Панською вулицею на початку 1926 р. у Чернівцях з великою любов’ю, зацікавленістю та надзвичайною допитливістю обговорювалася одна єдина тема. Йшлося про радіо, яке на той час було, беззаперечно, найголовнішою чернівецькою сенсацією, пише chernivtsi-future.com.ua.

Як все починалось?

Початки цього без перебільшення дива у Чернівцях були зафіксовані вже у 1924 році, при перших спробах запровадити радіозв’язок. З цією метою до столиці Буковини прибули високоповажні підприємці із Відня та Німеччини і провели низку перемовин з приводу придбання чернівецькими банками, установами та приватними особами радіоприймачів. Інтерес у чернівчан до дива техніки був неабиякий і підприємливі «радіо-бізнесмени» повернулися додому із великою кількістю угод на постачання радіоприймачів. Містом уже поширювалися плани про велику акцію радіофікації, аж поки вони не були розвіяні вказівкою з Бухаресту: «Допоки питання радіофікації не буде урегульовано законодавчо, забороняється будь-яке використання радіоприймачів. Радіосполучення тимчасово не допускати і не терпіти». Волелюбні чернівчани, засмучені такою новиною із Бухаресту, уже спекулювали про причини заборони – чи це їхня нелояльність до нової влади? Але ж вони були досить лояльними… Чи страх перед шпигунами? Невідомо, однак факт залишався поки що незмінним. Чернівецька преса обмежувалася лише просвітницькими статтями на кшталт: «Радіо в Чернівцях? Або що повинен знати про радіо дилетант». Для початку слід було збагнути природу електричних хвиль, вивчити два види антен, принцип роботи підсилювача, знати про те, що лише в Німеччині понад 100 заводів виробляють радіоприймачі різних модифікацій та різної вартості… чекати рішення з Бухаресту.

Мрія усіх чернівчан

Слово «радіо» зачаровувало усіх мешканців Чернівців, тому серед них найбільшою популярністю користувалися модні радіо-вечори фірми «Радіо Ромин» на вул. д-ра Ротт (сьогодні вул. Доброго), на яких охоче збиралися судді, адвокати, банкіри, лікарі й офіцери, щоб у гарному товаристві послухати радіоконцерти. У затишних приміщеннях радіофірми, «у закутку Східної Европи, у Чернівцях», мешканці міста мали можливість насолоджуватися кращими творами західної культури. «Хто співає? А де співають? – Це примадонна Римської опери виконує якраз арію із «Tosca»! О, так чітко і голосно, ніби співачка поруч з нами у залі», – лунали типові діалоги захопленої чернівецької публіки. Про якість радіотрансляцій та ж «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» зауважувала: «По радіо Лондон чути значно ліпше, аніж Сучаву чи Дорна Ватру по телефону!».

Кількість власників радіоприймачів на Буковині зростала. За допомогою радіохвиль вони задовольняли свої інформаційні та естетичні потреби, але не завжди могли дати раду із деякими технічними проблемами в роботі радіоприймачів. Тому чернівецькі газети тієї доби запроваджують на своїх шпальтах окремі «Радіо кутки», де обговорювалися та пояснювалися технічні особливості радіомовлення. Тема радіофікації Буковини все частіше обігравалася у різних фейлетонах, як наприклад «Марс – Чернівці. Найновіший радіозв’язок», у в якому «марсіани» у своєму радіорепортажі про Чернівці зауважували: «У вас там, у Чернівцях, надзвичайно часто вживається слово «генеральний». Генеральний директор, генеральний секретар, генеральний радник… Місто скидається на генеральський табір. Багато генералів, та мало солдатів».

Початок радіо життя в місті

До Чернівців радіо прийшло 1926 року. За два роки на Буковині було вже три тисячі абонентів. Радіозв’язок підтримував зведений на Горечі радіопост, який з серпня 1928 року забезпечував автоматичний прийом та передачу інформації.

Радіоприймач – «великий чорний ящик із написом золотими літерами NBC» – був справжньою гордістю кожної заможної сім’ї. Приймачі були дорогими і далеко не кожний міг собі їх дозволити. До того ж радіо у приватному користуванні (середина 20-х) потребувало дозволу румунських військових властей. Власники радіоприймачів слухали радіо вечорами, в абсолютній тиші, звіряючи музику, яка з нього лунала, із партитурою у себе на колінах.

20 січня 1927 р. у Чернівцях була відкрита перша радіостанція, яка уможливлювала бездротовий зв’язок Чернівців із усіма европейськими центрами – Віднем, Берліном, Лондоном, Прагою, Варшавою, Парижем і т.д. Окрім великого просвітницько-культурного значення радіо, Чернівці, маючи широкі торгівельно-промислові зв’язки по всій Европі та за океаном, покладали на радіо чималі надії і у сенсі оживлення господарського життя міста.

Аксесуари для чоловіків – від класики до сучасності

0

Ви готові підкреслити свій неповторний стиль і додати нотку розкоші на свій вигляд? Saks85 запрошує вас на захоплюючу подорож моди, де аксесуари для чоловіків – це витвір мистецтва, створений з урахуванням найвищих стандартів.

Що ховається у запропонованій лінійці?

З кожною категорією, представленою в асортименті, ви поринете у світ можливостей для покращення вашого вигляду, від оновлення гардеробу до додавання фінального штриха до образу.

  • Кепки та панами стали невід’ємною частиною теплих днів. Вони не тільки захищають голову від сонячних променів, а й додають поряд завершеність.
  • Не секрет, що портфелі та сумки є ключовими елементами гардеробу. Їхня зручність і функціональність вразять вас з першого погляду.
  • Не забудьте про деталі! Ремінь стане яскравим акцентом у вашому аутфіті. Вибирайте з різних відтінків або навіть із декоративними дрібницями.
  • Шарфи та шапки – це не тільки засіб захисту від холоду, але й стильна прикраса, яка радуватиме вас своїм дизайном.
  • Гаманець – це необхідна частина повсякденного життя. Сакс85 пропонує вам стильні та практичні моделі, виготовлені з високоякісної шкіри.

Ці доповнення чудово комбінуються з будь-яким одягом і додадуть вам вишуканості та впевненості. Сайт йде в ногу з часом, щоб задовольнити усі ваші потреби.

Мистецтво досконалості

У світі моди якість відіграє найважливішу роль, тому Сакс85 прагне надати вам аксесуари для чоловіків, які вирізняються своїми визначними характеристиками. Перш ніж товар потрапляє у серії, він проходить ретельний контроль, це включає перевірку деталей, швів, оздоблення та загального вигляду. Платформа приділяє особливу увагу кожній дрібниці, щоб ви могли бути впевнені в довговічності кожного придбаного у них виробу.

Зробіть онлайн-шопінг вигідним

На сайті на вас чекають спеціальні пропозиції та акції, щоб ваш шопінг ще приємнішим. Підписуйтесь на розсилку, щоб завжди бути в курсі нових знижок на бажані покупки.

Вирушайте у захоплюючу подорож магазином, де ви зможете відкривати нові грані вашого стилю та знаходити саме ті аксесуари для чоловіків, які ви шукали. Ваш зовнішній вигляд – це ваша візитна картка, і Saks85 допоможе вам зробити його неповторним.

Історія поштово-телеграфної контори в Чернівцях

0

Незважаючи на вражаючі успіхи світової комп’ютерної мережі, поштовий зв’язок все ще залишається вагомим елементом людської цивілізації. Та був час, коли пошти в сучасному розумінні не існувало. Літопис поштового зв’язку на Буковині прийнято розпочинати з другої половини XVIII століття. Перша згадка про пошту у Чернівцях відноситься до 1772 року, а перший поштамт на звичному для всіх чернівчан місці – Поштовій (Худякова) вулиці – відкрився 1 січня 1783 року, пише chernivtsi-future.com.ua.

Першу постійну пошту в Чернівцях було створено з приватної ініціативи Йоганна Пауля Фогеля. Він походив з Відня і служив у Чернівцях як військовий кур’єр, а після закінчення служби працював канцеляристом у військовій адміністрації Буковини.1781 року він придбав ділянку землі у єврея П’юме за 38 флоринів, а наступного року прикупив ще й сусідній грунт за 42 флорини 30 крейцерів у того самого єврея. 

Чернівецький поштомат

На вулиці Поштовій №6 у триповерховому, цегляному, мурованому приміщенні розташована Чернівецька дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та Чернівецьке міське відділення зв’язку №2. Головний фасад споруди виходить на вулицю Поштову, бічний на вулицю названу іменем композитора Петра Ілліча Чайковського. Дана споруда є блискучим зразком віденської архітектурної школи останньої чверті ХІХ століття. Монументальна споруда на вулиці Поштовій була збудована для розташування поштового-телеграфного відомства Буковини за проектом відомого австрійського архітектора та службовця австрійських залізниць Фрідріха Зеца. Поштова справа була введена відразу після приєднання Буковини до Австрії (1774 рік). До цього часу основним засобом передачі інформації між далеким адресатами був усний переказ через мандрівних осіб. Населення краю було неграмотним, і тому будь-які письмові перекази ставали неможливими. Для гірського населення звістка передавалася за допомогою трембіти. Про важливі події у житті гуцулів (народження, смерть) сповіщалося виконанням певної мелодії.

Як будували пошту ?

1 вересня 1887 року газета «Czernowitzer Zeitung» помістила кореспонденцію про нову споруду пошти. У ній йшлося про те, що вже виписані умови конкурсу для проведення будівництва поштового відомства у Чернівцях. Журналісти газети повідомляли, що мали нагоду побачити плани споруди і повинні заповнити жителів міста, що запланована до введення в експлуатацію до кінця квітня 1889 року споруда стане головною окрасою міста.

Приміщення, у якому нині знаходиться Чернівецький поштамт, здано в експлуатацію 1 листопада 1889 року. Це, безумовно, була велика подія для крайового міста Чернівці. Про це ще задовго до відкриття писали  усі чернівецькі газети. Газета „Буковина” сповіщала: “Новий будинок пошти і телеграфу вже закінчено. Це, безперечно, є найкращий будинок у Чернівцях побудований відповідно своєму призначенню.”

Газета „Bukowiner Nachrichten” (Буковинські Новини) 27 жовтня цього ж року зазначала, що про зовнішній вигляд споруди та будівельні конструкції писала раніше, а зараз має намір розказати своїм читачам про внутрішній вигляд споруди. Будинок має три входи. З боку вулиці Поштової заходимо у просторий і дуже доцільно оформлений вестибюль. Тут є сім віконечок для прийому листів та посилок та одне – для прийому телеграм. Телеграми приймаються з 8 години ранку до 19-ї вечора. Всі приміщення, розташовані праворуч від вестибюлю, служать для подальшої обробки кореспонденції. 

Інтер’єр

Біля віконця прийому телеграм знаходиться книга, у яку записуються листи, що надійшли і забрані адресатами. Тут також вхід на другий поверх. Ліворуч –віконце для возової пошти. Возова пошта приймала грошові листи, цінні папери, коробки, скриньки, пакети кошики, та інше. Якщо посилки і листи перевищували вагу 250 грам, то треба було докуповувати марки. На одну адресу можна було надсилати  три пакети. Плата за пересилку обчислювалася за вагою, віддаллю і вартістю посилки. З боку приміщення Музичного товариства знаходилися службові кабінети, кабінети для внутрішніх маніпуляцій, потім тут же був вхід на два боки до відділу возової пошти. На першому поверсі також знаходилися просторі касові приміщення, бюро прийому та видачі поштових грошових посилок та поштова ощадна каса. Листи грошові можна було посилати в урядових конвертах. Приватні конверти не повинні були мати ніяких обвідок, ліній. На адресній стороні мало чітко зазначатися рід грошей та сума. Виправлення та перекреслення не допускалися. Додатки грішми кріпилися так, щоб не пересувалися. Листи за кордон надсилалися в спеціальних конвертах. Грошові листи не переселялися до Англії, при пересиланні до Росії гроші треба було обміняти на рублі.

На другому поверсі споруди пошти і телеграфу знаходилася зала, у якій на десяти столах стояли 20 телеграфних апаратів Морзе, праворуч від входу – кімната з телеграфними апаратами Юза. Тут також було безліч кабелів, підставок, пультів.

Наостанок

У 1889 році Чернівці отримали підприємство зв’язку світового рівня, з відповідним устаткуванням, апаратами для передачі і прийому електричних телеграфних сигналів провідними каналами та спеціальними службами для приймання та доставки клієнтам телеграфних повідомлень. Телеграфні повідомлення отримувались у вигляді графічних знаків і записувалися у пункті прийому.

У яких випадках призначають “Хофітол”?

0

“Хофітол” – препарат, який містить два активні інгредієнти: екстракт листя артишоку та екстракт сушеного листя болдо. В основному він використовується для підтримки здоров’я печінки та травлення. На сайті Аптека911 мешканці Чернівців можуть придбати препарат за дуже приємною ціною. Даний препарат на сайті є як у таблетках, так і в розчині. За рекомендацією лікаря ви можете придбати у найзручніший формі.

Області застосування “Хофітолу”

“Хофітол” має жовчогінну, гепатопротекторну та сечогінну дію, також знижує вміст сечовини в крові. Інулін та інші складові, що містять артишок, покращують обмінні процеси в організмі. Безумовно, препарат має позитивну дію на організм, але, як і інші препарати, вимагає консультації з лікарем перед застосуванням. Зокрема, лікар може призначити “Хофітол” для:

  • Допомоги у травленні. Даний засіб у рази покращує травлення, отже, він також полегшує розлад шлунка, здуття живота та легкий шлунково-кишковий дискомфорт;
  • Підтримки печінки. Екстракт листя артишоку, який міститься в препараті має гепатопротекторні властивості, отже, може підтримувати роботу печінки;
  • Управління рівнем холестерину. Іноді “Хофітол” застосовують як натуральну добавку, яка контролює рівень холестерину в крові. До того, екстракт листя артишоку позитивно впливає не тільки на печінку, але й чинить ефект зниження рівня холестерину;
  • Детоксикація. Препарат здатний підтримувати природні процеси детоксикації організму, що може бути корисним для загального стану здоров’я.

Безумовно, “Хофітол” є дієвим препаратом для травної системи, лікування печінки та жовчовивідних шляхів, але не слід забувати про обережність застосування препарату та його протипоказання.

Зокрема, цей препарат протипоказаний:

  • Людям з алергією на компоненти препарату, такі як: артишок або листя болдо. Алергічні реакції можуть бути дуже серйозними і включати: висипання, свербіж, набряк та утруднене дихання;
  • Людям з проблемами із жовчним міхуром. Вживання “Хофітолу” може збільшити вироблення жовчі, тому його слід використовувати з обережністю людям з проблемами жовчного міхура або з камінням у жовчному міхурі.
  • Під час вагітності та грудного вигодовування обмежена;
  • Дітям;
  • У разі взаємодії із деякими ліками. Тому вкрай важливо пройти консультацію з лікарем перед його вживанням.
  • Людям із розладом травлення.

Важливо дотримуватися рекомендованого дозування та рекомендацій лікаря. Якщо у вас є будь-які захворювання або побоювання щодо використання “Хофітолу”, найкраще перед його застосуванням пройти консультацію. Самолікування може лише погіршити ваш поточний стан.

Чому вигідніше замовляти “Хофітол” на сайті Аптека911?

“Хофітол” та будь-які інші ліки можна замовити за рекомендацією лікаря на сайті Аптека911. Ви запитаєте: “Навіщо? Адже можна піти в аптеку та купити ліки безпосередньо там”. Річ у тім, що при замовленні лікарського препарату на сайті ви отримуєте знижку. Ціни на сайті в рази дешевше ніж при покупці в аптеці, і актуальні тільки при замовленні онлайн.

Ви можете зайти на сайт Аптека911 знайти необхідні ліки, додати його в кошик, а далі вибрати аптеку, що знаходиться найближче до вас, щоб їх забрати. До того, у такий спосіб можна перевіряти наявність того чи іншого препарату в аптеці. У такий спосіб, ви зможете заощаджувати не лише свої власні кошти, а й час, який є найцінішим.

Крім самовивезення на сайті Аптека911 ліки існують такі види доставки:

  • кур’єрська;
  • “Укрпошта”;
  • “Нова Пошта”.

Замовлення ліків на сайті Аптека911 – це найвигідніший та найзручніший спосіб піклуватися про своє здоровʼя.

Історія пам’яток міста Чернівці

0

Чернівці – одне з небагатьох міст України, яке по праву вважається перлиною архітектури. На державному обліку в історичній частині столиці Буковини знаходиться 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загальнонаціонального значення. Історична забудова старого міста – це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX – початку XX століть, відомий своїми стильними сецесійними будовами, створеними представниками віденської школи модерну Отто Ваґнера, пише chernivtsi-future.com.ua.

Ансамбль пам’ятників

Архітектурною перлиною Чернівців по праву вважається ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, включений до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У розвитку архітектури Чернівців XIX століття чітко виділяються два періоди, межею яких є 1840-і роки. Перший період характеризується, як і в усій європейській архітектурі, стійким пануванням класицизму. Починаючи з 1840-х років, в образі деяких споруд міста простежуються риси, пов’язані з відходом від принципів класицизму і зверненням до архітектурних прийомів італійського Ренесансу. Цей перехід прослідковується у художньо-естетичному образі міської ратуші Чернівців: фасад споруди вирішений у традиціях класицизму, тоді як у вежі проглядаються ренесансні мотиви. Із середини XIX століття в архітектурі міста починається другий період, який характеризується пануванням еклектики, зокрема запізнілого класицизму, неоренесансу та необароко. Найбільш яскравою пам’яткою цього періоду є архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, збудований з переважанням візантійського та романського стилів. Творцем цього символу міста був видатний чеський архітектор Йосеф Главка.

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації

 По праву це всесвітня культурна спадщина ЮНЕСКО яка була  збудована на місці старого єпископського будинку в 1864-1882 рр. Нині тут розмістилися центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на будівництво нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини. Наступного року, одразу після освячення Кафедрального Свято-Духівського собору, владика Гакман уже заклав наріжний камінь у фундамент майбутньої резиденції. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йосеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.

Музично-драматичний театр Музично-драматичний театр

Є однією з найвідоміших пам’яток архітектури міста, яка прикрашає Театральну площу уже понад сто років. Чернівецький театр – творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, відомої в Європі спорудженням 43 театрів, серед яких Одеська опера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи. Перший камінь у його фундамент був закладений 1 серпня 1904 р., а вже 3 жовтня 1905 р. відбулося урочисте відкриття. Театр побудований у стилі віденської сецесії з переважанням елементів стилю ренесанс. Фасад споруди прикрашає арковий портал з двома парами колон з боків та скульптурною композицією з Аполлоном із лютнею в оточенні персонажів античних драм. Над вікнами фасаду в обрамленні муз встановлені барельєф Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера. В тимпанах над вікнами бічних стін розташовані мармурові бюсти видатних діячів світової культури. Декор інтер’єру виконано в стилі бароко з поєднанням білих і золотих тонів, що надає йому елегантності. Фойє та зала для глядачів пишно оздоблені різьбленням та необароковий скульптурами.

Обласна адміністрація Будівля обласної адміністрації

Була споруджена у 1904-1906 роках як Палац юстиції: тоді тут знаходилися крайовий суд і палата адвокатів. Автор проекту віденський архітектор Франц Сковрон у загальному образі споруди стилізував ренесансний флорентійський палац XV ст., але переосмислений у дусі модерну. В облицюванні зовнішніх стін будівлі використана червона та зелена глазурована цегла, фасад прикрашають різнокольорові майолікові вставки з квітами і написами латинню «lex» – закон. Обласну адміністрацію охороняють два величних леви, що спокійно сидять обабіч головного входу в будівлю. Кожен з них тримає перед собою передніми лапами картуш. Саме тому цю кам’яницю ще називають «будинком із левами».

 Художній музей

Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею на Центральній площі Чернівців постала імпозантна триповерхова споруда тодішньої дирекції Буковинської ощадної каси. Вона була зведена за проектом талановитого учня Отто Вагнера – віденського архітектора Губерта Гесснера. Будівля художнього музею по праву вважається класичним лі якого трохи виступає центральний ризаліт, що увінчується аттиком з двома скульптурами по краях. Серед оздоб фасаду виділяється майолікове панно, яке прикрашає верхню частину центрального ризаліту. На панно зображені алегоричні постаті, що символізують провінції Австро-Угорщини. Буковина на ньому представлена юнаком в курячій шкурі. Нещодавно на фасаді вітражі, художній метал. У внутрішньому оздобленні будівлі брав участь знаний український художник Микола Івасюк. Його пензлю належить картина на міфологічний сюжет, яка й досі прикрашає стелю.

Будинок-корабель

 Десь наприкінці XIX ст. на колишній площі Святого Хреста виросла одна з примітних архітектурних споруд старого міста – «будинок-корабель», який старожили ще називали «шіфою». Будівля своїм виглядом справді нагадує корабель, що немовби пливе серед вулиць Чернівців. Оригінальне архітектурне вирішення будинку сприяло народженню романтичної міської легенди, яку переповідає з уст в уста вже не одне покоління городян. Буцімто жили колись два брати: один був підприємцем у Чернівцях, а другий – капітаном, що ходив далекими морями. І коли той моряк вийшов у відставку, сухопутний брат покликав його назад до рідного міста. Брати придбали ділянку в центрі міста й звели добротний будинок. Та позаяк капітан тужив за морем, то будинок спорудили подібним до корабля: зі звуженим фасадом, що, наче форштевень, розтинає потоки доріг, відкритим майданчиком на другому поверсі, який нагадує палубу, й башточкою у вигляді щогли. Носова частина «шіфи» була прикрашена невеличким фонтаном у формі голови лева і чашею-раковиною, з якого городяни пили воду

Кафедральний собор Святого Духа

Кафедральний собор Святого Духа – головний православний храм Чернівців. Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 році за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до кінця століття. Так, ще у 1892-1896 рр. група художників із Відня розписувала стіни. Собор вражає своєю величною красою. Він побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один із проектів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки 46 м. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці угорі з боків фасаду. У березні 2006 року біля храму було встановлено пам’ятник першому митрополиту Буковинської православної митрополії Євгену Гакману. Буковинських митрополитів. Будівництво церкви розпочалось у 1869 р. в історичному вірменському кварталі, а 9 жовтня 1875 р. творіння геніального Главки було урочисто освячене на честь Святих Апостолів Петра і Павла. В архітектурній композиції Вірменської церкви Йосеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів, характерні для середньовічних буковинських монастирів, із традиціями вірменського культового зодчества. Завдяки чудовій акустиці храм від самого початку використовували як концертну залу: тут влаштовували вечори церковного співу і музики, звучав орган. Сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал Чернівецької обласної філармонії.

Миколаївський кафедральний собор

Православну румунську національну традицію на Буковині уособлює Собор Святого Миколая. Він був побудований у 1939 р. за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества – храму в Куртя-де-Арджеш. На зв’язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви. Цьому собору випало бути одним із небагатьох чернівецьких храмів, який за радянської доби не закрили, і де не переривалося служіння Богу. Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер’єр буковинської церкви першої половини XX ст., зокрема старовинний різний іконостас, який незвично знаходиться праворуч від входу. Також вціліли вітражі під банями, мощі Святих мучеників, ікони та інше церковне начиння.

Миколаївська церква

З усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первісному місці залишилася лише дерев’яна церква Святого Миколая, яка постала у 1607 р. на міській околиці при «дорозі на Горечу». Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів. За архітектурною композицією – це однорівнева споруда без купола, стіни якої складені з дубових брусів у зруб, а дах покритий дранкою та увінчаний трьома кованими хрестами. Спочатку поблизу церкви стояла дерев’яна дзвіниця на три дзвони, а в 1868 р. на її місці спорудили муровану дзвіницю, яка збереглася до наших днів. Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.

Тому як бачимо, наш край вкрай багатий на різного роду архітектуру та по праву має історичні будівлі рівня ЮНЕСКО. 

Історія вулиці Кобилянської в Чернівцях

0

Розташована у Першотравневому районі міста. Починається з Центральної площі і закінчується на перехресті з вулицею Тараса Шевченка. Виникла в 40-50-х рр. 18 ст. Сучасна назва — з 27 листопада 1940 року, на честь видатної української письменниці Ольги Кобилянської, пише chernivtsi-future.com.ua.

  • 40-ті роки 18ст — 80-ті роки 18ст — Молодіївська
  • 80-ті роки 18ст — 20-ті роки 20ст — Панська
  • 20-ті роки 20ст — 1940 р — Янку Флондора
  • з 1940 р — Ольги Кобилянської.

З чого все почалось?

Наприкінці XIX ст., її називали «вулицею, що веде до лісу». Пізніше про неї стали говорити як про «дорогу на Молодію». Забудова ж вулиці починалася ще в 40-50-х рр. 18 ст. Перші будинки були дерев’яними, одноповерховими, кожен з яких був власністю окремого господаря.

Відомо, що місто розбудовувалось знизу догори, і головною на той час була вулиця Жидівська (тепер Сагайдачного), згодом — сучасна Шолом Алейхема.

За окремими згадками, сучасну вул. Українську колись називали «Нижньою Панською», а сучасну О. Кобилянської — «Верхньою Панською». У часи, коли її починали забудовувати, на цьому місці були великі горби, букові та грабові дерева, а місцями — болота, навіть справжні мочарі. В районі Святодухівської церкви мисливці полювали на диких качок, а з ближніх лісів сюди забиралися вовки і вили ночами. Окремі ділянки на цих горбах місцеве населення використовувало під городи.

Завершення забудови та загальне впорядкування вулиці відбулося ще в австрійський час. Тоді вона офіційно дістала назву «Геренгассе», що в перекладі означає «Панська вулиця». У період румунського панування декілька будинків на Панській вулиці було перебудовано. У той час оселитися тут було престижно, і домогтися цього вдавалося переважно особам панського роду: інтеліґенції, домовласникам, лихварям, торговцям, що було справжнім підтвердженням назви вулиці — Панська.

Будинок № 1

На місці сучасного будинку № 1 була невелика будівля, швидше за все, дерев’яна, яка згодом вона була зруйнована. На центральній площі міста біля ратуші колись був ринок худоби, згодом там стали торгувати різноманітним продуктовим та промисловим крамом. Земля довкола ринку тоді дуже високо цінувалася, і її швидко приватизували найзаможніші господарі, які почали зводити тут добротні будинки. На площі Ринок уже був двоповерховий будинок під № 3, який був справжньою архітектурною окрасою площі. На тлі цього будинку невисокий та непримітний будинок № 1 по вул.ім. Ольги Кобилянської виглядав доволі непривабливо. Його господар, помітивши це, вирішив знести старий будинок і збудував на цьому місці новий гарний будинок на три поверхи. 1898 року він найняв високопрофесійного архітектора на ім’я Макс Моргенштерн, хто створив проект, за яким і було споруджено новий будинок по вул. ім. Ольги Кобилянської, — майже у незмінному вигляді він зберігся до нашого часу.

Будинок № 2

Зараз тут розміщується кафе «Хрещатик», салон модернового одягу та ломбард. За Австрії тут був готель «Бель В’ю», при якому діяли кафе та ресторан, а також елітний магазин жіночого одягу, де заможні панянки купували новинки наймоднішого одягу — сукні, блузи від фірми «Кет і Басе». За Румунії тут розмістився магазин лінолеуму, згодом — магазин радіоапаратури, господарем якого був пан Гельберштейн.

1937 року на першому поверсі будинку розміщувався магазин цукерок пана Дреккера, а на другому — крамниця, у якій торгували натуральною вовною та виробами з неї. З 1949 року тут стали продавати канцелярські товари, шкільне приладдя та підручники для дітей. Пізніше влаштували букіністичний магазин.

Будинок № 3

Будинок № 3 де зараз розміщена філія банку «Аваль» — це одна з перших кам’яних споруд на цій вулиці, яка неодноразово перебудовувалася. Але фасад, який завжди мав округлу форму, обрамлений колонами, залишався без особливих змін, тому мешканці міста називали цей будинок «той, що на розі, зі стовпами». Зведено будинок, власником якого був пан А.Тесак, 1858 року. Колись тут розміщувалася кав’ярня пана Тесака, яка мала назву «Росіні юніор», а згодом — ресторан «Ла орієнт». 1922 року тут відкрилась стоматологічна поліклініка, у якій працював високопрофесійний дантист, який отримав фахову освіту з правом вільної практики у Відні — лікар Йосиф Піценгер. Будучи першокласним спеціалістом, він лікував та видаляв зуби пацієнтам майже безболісно, вставляв порцелянові зуби. Він користувався стоматологічними інструментами найновішого зразка та ефективними ліками найновіших фармацевтичних розробок.

Певний час у цьому будинку розміщувалося кафе «Европа», на першому поверсі був магазин пана Сахана, згодом тут відкрили центральний музичний магазин, власниками якого були Крас і Гросангер. 1928 року відкрилася філія французько-румунського банку, з 1930 по 1940 р.р. діяли кав’ярня і ресторан пана Якова Спервача, а у внутрішній частині будинку, з входом з двору був нічний ресторан, який відкривався після заходу сонця і приймав відвідувачів аж до ранку. Його власником був Якоб Шнербер. На другому поверсі була овальна зала — приміщення, де городяни мали змогу цікаво відпочити і розважитись: тут проводились танцювальні вечори, різноманітні зібрання, він був обладнаний і для гри в більярд, яку і в ті часи чернівчани дуже полюбляли. Зала була доволі гарно оформлена, відвідувачі почувалися тут затишно і комфортно, романтичного настрою додавали воскові свічі у підсвічниках. Пізніше таке освітлення замінили гасовими лампами. З внутрішнього боку цього приміщення обабіч вхідних дверей було вбудовано дві стінні ніші, у яких розміщувалися невеликі скульптури напівоголених жіночих фіґур, виготовлені з білого мармуру. Подібні ніші прикрашали і центральний вхід до будинку, в яких теж були скульптурні зображення жіночих фіґур, але трохи інші.

Будинок № 4

Тут за часів Австрії розміщувався магазин тканин, у якому можна було придбати батист, шовк та інші гарні модні тканини. Тут продавали також чоловічий одяг з усіма аксесуарами — сорочками, краватками та ін. За Румунії в цьому будинку відкрили книжковий магазин, власником якого був пан Інгор. Згодом тут розмістився магазин, у якому продавали найрізноманітніший інструмент з деревообробки, який був філіалом торговельної фірми «Пилки» з м. Путна.

Будинок № 5 (тут зараз розміщений ресторан «Дністер»)

Будинок № 5 та наступний за ним і Будинок № 7 будувалися у 80-х роках XIX ст., причому одночасно, за проектом одного й того ж архітектора і роботи виконувались однією будівельною бригадою. Тому архітектура обох будинків дуже схожа: конструкція вікон, дверей, елементи зовнішнього оздоблення. Тут також застосована еклектика — поєднання різних стилів, переважно романського, класичного та ампіру. В оформленні обох будинків використані класичні пілястри та арочні перекриття, капітелі — усі деталі гармонійно поєднані, утворюють цілісний довершений архітектурний ансамбль. Перший поверх будинку № 5 від часу свого створення змін майже не зазнав, чого не можна сказати про будинок № 7, перший поверх якого перебудовувався багато разів. Спочатку в будинку № 5 розміщувалося кафе «Европа».

Його називали німецьким, бо там зазвичай збиралися знатні німці. В цьому ж будинку знаходилося управління об’єднання лісової індустрії «Буковина». З 1930 року тут розмістилося управління інтернаціонального транспорту і комісія з перевезень, керували якою пани Копельман, Рубен, Вайншток.

Як бачимо, кожен будинок на вулиці має свою історію, яка є цікавою та багатогранною.

Де і як чернівчанам оформити туристичну страховку?

0

Досить часто перед відвідуванням певної країни туристам доводиться оформляти страховку. Туристична страховка — це документ, який у разі виникнення непередбачуваних обставин зможе захистити ваші інтереси, життя. Велику роль відіграє медична страховка для туриста, яка в разі проблем зі здоров’ям дасть змогу пройти обстеження, лікування безплатно.

Плюси оформлення страховки онлайн

Дедалі більше туристів вважає за краще оформляти страховку в онлайн режимі. Такий вибір дозволяє заощадити особистий час, адже не доведеться нікуди їхати, йти. Щоб отримати документ, потрібно сісти за комп’ютер або взяти в руки телефон, далі зайти на сайт страхової, перегорнути пропозиції, порівняти їх. Після оформлення, страховка прийде вам на електронну пошту і буде завжди під рукою. У потрібний момент ви зможете її пред’явити. Досить часто компанії пропонують своїм клієнтам нескладну систему для оформлення.

Ще один плюс — калькулятори для розрахунку вартості страховки. Багато фірм на своїх сайтах пропонують скористатися калькулятором. За допомогою нього ви зможете вирахувати суму, яку потрібно платити та подивитися як формується вартість.

Досить часто під час оформлення страховки в кабінеті агента, люди стикаються з тим, що фахівець нав’язує зайву страховку або додаткову платну опцію до неї. Не варто забувати, що всі агенти працюють заради своєї вигоди, тому існує великий ризик необдумано переплатити. Онлайн купівля позбавить вас цього.

Як вибрати поліс?

Щоб правильно вибрати страховку, необхідно враховувати певні нюанси.

  • Як часто ви будете подорожувати? Якщо більше однієї поїздки на рік, то краще брати поліс на кілька поїздок.
  • Тривалість поїздки. Якщо ви їдете надовго, віддавайте перевагу річному полісу.
  • Пам’ятайте, якщо ви плануєте займатися спортом або активним відпочинком під час подорожі, то потрібно це заздалегідь передбачити й підібрати відповідний поліс. Інакше раптом станеться нещасний випадок або ви отримаєте травму, страхова може не виплатити компенсацію. Важливо розуміти, що на ціну страховки впливає вид спорту, яким ви будете займатися. Наприклад, плавання обійдеться набагато дешевше, ніж екстремальні види спорту.   
  • Вивчіть вимоги країни в яку збираєтеся їхати.
  • Звертайтеся тільки в перевірені страхові компанії, які вже давно надають свої послуги.

Дотримуючись цих порад, ви зможете підібрати для себе вигідний поліс, з яким можна нічого не боятися під час подорожі.

Вулиці на честь видатних постатей міста. Вулиця Федьковича в Чернівцях

0

Архітектурна спадщина Чернівців – це не лише центр міста, а й цілий квартал приватної забудови біля парку Шевченка. Це вілли, шале та котеджі австрійського і румунського періодів на вулицях Федьковича, Щербанюка, Аксенина, Суворова. Понад століття тому це було затишне місце на околиці Чернівців, пише chernivtsi-future.com.ua.

У Європі на той час з’явилася мода будувати місто-сад, який запровадили англійські урбаністи. Оскільки Чернівці ніколи не відставали від Європи, тут на початку XX століття побудувався квартал для заможних мешканців. Це котеджі, вілли, шале. Головною умовою такої забудови був затишок, а ще – шматок землі, де можна облаштувати квітники і зелені насадження. Тоді вулиця Федьковича була околицею міста. Тут було дуже затишно: з одного боку – народний сад (парк імені Тараса Шевченка), Ботанічний сад, а з іншого – казарми та луги.

Першою у цьому кварталі забудували вулицю Юрія Федьковича (раніше вона мала назву Garten Gasse, тобто Садова). Його назвали кварталом вілл у міжвоєнний період (1930-і роки) – саме на той час він найактивніше забудовувався. Це також вулиці: Олександра Щербанюка (колишня Чапаєва), Василя Аксенина (Фрунзе), Олександра Суворова.

Квартал вілл

Звертаємо увагу на будинок №5. Він не вирізняється особливою архітектурою, але дослідникам історії цікавий тим, що на вулиці Федьковича аналогічних є два –  точно такий же наприкінці вулиці під номером №58 . Їх, мабуть, споруджував один архітектор.

Праворуч будинок №8, зведений у міжвоєнний період. Це найрозкішніша архітектурна стилістика того часу.

Вікна, сандрики, вежечки, колони – всі елементи румунського стилю для приватної забудови.

До речі, у румунський період ця вулиця була названа на честь короля Румунії Кароля (Карла ІІ). А оскільки у цьому районі вулиці з усіх боків оточували казарми, їх називали іменами військових: Фрунзе, Суворова, Чапаєва. У міжвоєнний час – румунських генералів. Кожен період має своїх героїв. Йдемо далі. Перед нами вілла під номером 14. Це споруда початку XX століття, приблизно 1910 року.

Ця скромна будівля заслуговує, аби на ній встановили меморіальну дошку. Це ті відзнаки, якими ми пишалися б. Саме у цьому будинку поселився вчений-математик світової слави Ганc Ган. Він народився у Відні, навчався в університетах Відня, Мюнхена, Страсбурга й у світовому математичному центрі– Геттінгенському університеті, що у Німеччині. 1909 року він працював у віденському університеті, одружився з дочкою відомого германіста Лілією Мінор. Вона також захистила наукову працю з геометрії. Ця красива молода пара поселилася у Чернівцях на вулиці Федьковича. До речі, Ганc розробив три напрямки математичного аналізу, який мав вплив на розвиток вищої математики впродовж XX століття. А у Чернівцях він написав найвідоміші свої праці.

Спершу Ганc Ган жив на Панській, а 1913 року сім’я переїхала на вулицю Федьковича, після народження довгоочікуваної доньки Нори, яка стала актрисою.

У Чернівцях Ганc Ган разом з колегами-математиками створили так званий живий університет. Вони змогли реалізувати свою мрію – навчити студентів мислити.

Затишно та без автомобілів

Раніше вулицею Федьковича не їздили автомобілі, тут було затишно та спокійно. Оскільки це був презентабельний район міста, вулицею запустили автобуси. Але чернівчани, які поважали себе, продовжували їздити фіакром.

Нині тут усе навпаки, а замість фіакрів – автівки.

Праворуч бачимо нетипову для цієї вулиці будівлю. Це велика споруда (наразі тут політехнічний технікум, авт.), раніше – знаменита на цілу Буковину бурса імені Юрія Федьковича.

Під час Першої світової війни Ганс Ган пішов служити в італійський фронт, а після зміни влади до Чернівців не повертався.

Сюди приїжджали хлопчики з усієї Буковини, які не могли оплатити навчання. Вони тут мешкали, а навчалися у школі №23, (раніше це була друга українська гімназія). Будівлю звели, щоб утримувати українців, на кошти, зібрані між українцями. Організував будівництво визначний громадський і політичний діяч, учасник українського національного відродження на Буковині, перший голова Українського народного дому у Чернівцях Володимир де Корнич-Ясеницький. Керував будівництвом безплатно Юліус Бохнер, який звів у Чернівцях будинок-корабель та Єврейський народний дім. У цій будівлі п’ять років навчався відомий поет Дмитро Загул.

Будинок №18

Ламаний дах, еркери, вежечки, балкончик – швейцарське шале є і в Чернівцях. Один із прикладів – будинок №18.

Ця будівля неймовірно цікава з точки зору архітектури. Дивіться, зверху досі залишилися вікна дерев‘яні, розкішні елементи флористики – як свідчення стилю сецесії. Бачимо тут вплив швейцарского шале, плюс віденська сецесія. Навіть кольористика та ж – оливковий колір віденської сецесії. Будівля особлива тим, що досі збережено архітектурні елементи. Респект господарям, які зберегли це. Такі зразки потрібно відзначити у місті.

Ліворуч, під №11, – Ботанічний сад ЧНУ. Це пам’ятка архітектури та садово-паркового мистецтва. Він входить у четвірку ботанічних парків України.

Чернівецький ботанічний сад – це заслуга двох конкретних чоловіків: Костянтина Тимощука та Едуарда Тангла. Ректор університету Костянтин Тимощук, 1875 року, після відкриття корпусу університету, почав шукати ділянку для Ботанічного саду. Він обрав це місце, і вже наступного року, 1876–го, запросив до співпраці зі Львова Тангла, який захоплювався рослинами і музикою.

Едуард Тангл читав в університеті курси ботаніки та рослин: він працював вдень і вночі, вивчав клітини рослин, писав глибокі праці з рослинництва. За короткий час він створив повноцінний інститут ботаніки (та очолив його). Окрім цього Едуард Тангл заклав ботанічний сад. 1890 року у Чернівецькому ботсаду було 3,5 тисячі рослин і кущів, які він привіз із центру розсадника Мускау (Австрія) (там розводять елітні сорти рослин). Також привозив їх і з інших країн Європи. Рослини, які досі є у саду, – це заслуга Едуарда Тангла», 

Де жив директор кращої цісарсько-королівської державної гімназії №1 

Директор цісарсько-королівської державної гімназії №1 (а нині школа №1) Карль Вольф проживав у будинку №38.

Карль змінив на цій посаді свого батька Штефана Вольфа. Останній приїхав до Чернівців у першій половині XIX ст. на прохання цісаря Франца Йосипа I, аби очолити цісарсько-королівську гімназію та підняти її на вищий рівень. Раніше Штефан Вольф працював у Відні у «Терезіанумі» –  найелітнішому аристократичному навчальному закладі. Він залишив Відень та приїхав до Чернівців.

Він був прекрасним директором школи. Тоді гімназія стала однією з кращих в Австро-Угорській імперії, а в румунський період – першою за рівнем освіти. Штефан Вольф мав п’ятьох дітей, яких дуже любив, і всім на цій вулиці звів по будинку

Хто ж сьогодні мешкає у цих вишуканих історичних віллах та шале, пам’ятках архітектури, можна лише здогадуватися. Адже власники помешкань неохоче реагують на туристів і не пускають їх на приватні подвір’я.

Змінилися режими, а відтак і власники будинків. Після двох війн першої половини ХХ століття та приходу радянської влади багаті чернівчани виїхали по світах. Українцям, особливо викладачам університету, інтелектуалам румунська влада заборонила повернутися до Чернівців. Тут поселилися переважно нові мешканці, які після війни приїхали сюди працювати на різні посади. Нині тут живуть їхні діти та внуки або житло викупили заможні люди.

Будинок-корабель, вигадка архітекторів чи звичайна будівля Чернівців?

0

Будинок-корабель — це будівля, яка вражає своєю оригінальністю і зручністю, доказуючи існування поєднання корабля і будинку. Дім був збудований у 1908 році, але існують різні історії про його будування і власника, які так і не підтвердились по цей час, пише chernivtsi-future.com.ua.

Справжня історія будівлі

Історія будівлі починається ще в 19 столітті, але по різним даним і у 20 столітті. Місцеві розповідають, що так і не можуть згадати хто побудував дім, і хто фінансував будівництво. Саме через це почали створювати різні легенди і версії першого власника цього чарівного місця.

Найпопулярнішою історією створення будинку, серед місцевих,  стала легенда  про двох братів, які дуже любили море. Один брат став капітаном і подорожував по світу відкриваючи для себе різні нові країни, а другий став фінансистом і все своє життя мав великі статки. Коли вони вийшли на пенсію, не маючи ні родини, ні дітей, вирішили прожити кінець свого життя разом. Жили вони в Австро-Угорській імперії, але шукали місце для будинку по всій Європі. Чернівці дуже сподобались їм і брати вирішили, що саме це місто стане для них прихистком до кінця їх днів і побудували тут відомий будинок-корабель.

Будівля має і другу назву — Шифа, але її більше використовують місцеві аніж туристи, в перекладі з німецької мови шифа означає корабель, що підтверджує легенду про двох братів. Легенд справді дуже багато, але можна виділити лише декілька, які справді схожі на правду.

Ще одна з теорій це схожість дому на славнозвісний “Титанік”, який і став основою будівництва. Ще до 1940-х років, Чернівці, як і вся Буковина були під владою Румунії, тому і місто походило на Європу. В ті часи в знак поваги і пам’яті до загиблих на території Європи будували будинки-кораблі, які символізували океанську легенду. Тому, не виключено, що все набагато простіше, ніж здається.

Цікаві факти

Розташована будівля між вулицями Шолом-Алейхема і Головною, що створює враження, що будівля начебто пливе, бо саме на цих  вулицях є постійний потік транспорту і людей. Стоячи на терасі будинку, можна роздивитись центр міста і споглядати вечірні ярмарки. Недалеко від будівлі знаходиться міська філармонія, в якій ввечері проводяться чарівні концерти, які чутно на все місто. Також, поблизу є центральна і Турецька площі, які додають колориту місту.

Повертаючись в реалії життя і забуваючи про легенди, у будівлі є історія, яка передавалась з вуст у вуста і дійшла аж до 21 століття. Будівництво закінчилось у 1908 році, фінансував його відомий на той час єврей, який хотів створити прихисток для сиріт і малозабезпечених родин. Архітектором став Еліас Папст, тогочасний чернівецький архітектор. Будівництвом займався Юліус Бохнер. 

Будинок став першою не дерев’яною спорудою міста. Напевно, саме через це місцевий шляхтич вирішив сховати свої багатства у підземеллях будинку, але як розповідають місцеві, скарб знайде той, хто розгадає загадку. Але, ніхто так і не можу дати відповідь на питання, що за загадка. 

Офіційні документи так і не збереглися, але як така будівля могла б загубити свою історію у місті, де місцеві обожнюють місце, де живуть.

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.