Незважаючи на вражаючі успіхи світової комп’ютерної мережі, поштовий зв’язок все ще залишається вагомим елементом людської цивілізації. Та був час, коли пошти в сучасному розумінні не існувало. Літопис поштового зв’язку на Буковині прийнято розпочинати з другої половини XVIII століття. Перша згадка про пошту у Чернівцях відноситься до 1772 року, а перший поштамт на звичному для всіх чернівчан місці – Поштовій (Худякова) вулиці – відкрився 1 січня 1783 року, пише chernivtsi-future.com.ua.
Першу постійну пошту в Чернівцях було створено з приватної ініціативи Йоганна Пауля Фогеля. Він походив з Відня і служив у Чернівцях як військовий кур’єр, а після закінчення служби працював канцеляристом у військовій адміністрації Буковини.1781 року він придбав ділянку землі у єврея П’юме за 38 флоринів, а наступного року прикупив ще й сусідній грунт за 42 флорини 30 крейцерів у того самого єврея.
Чернівецький поштомат
На вулиці Поштовій №6 у триповерховому, цегляному, мурованому приміщенні розташована Чернівецька дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та Чернівецьке міське відділення зв’язку №2. Головний фасад споруди виходить на вулицю Поштову, бічний на вулицю названу іменем композитора Петра Ілліча Чайковського. Дана споруда є блискучим зразком віденської архітектурної школи останньої чверті ХІХ століття. Монументальна споруда на вулиці Поштовій була збудована для розташування поштового-телеграфного відомства Буковини за проектом відомого австрійського архітектора та службовця австрійських залізниць Фрідріха Зеца. Поштова справа була введена відразу після приєднання Буковини до Австрії (1774 рік). До цього часу основним засобом передачі інформації між далеким адресатами був усний переказ через мандрівних осіб. Населення краю було неграмотним, і тому будь-які письмові перекази ставали неможливими. Для гірського населення звістка передавалася за допомогою трембіти. Про важливі події у житті гуцулів (народження, смерть) сповіщалося виконанням певної мелодії.
Як будували пошту ?
1 вересня 1887 року газета «Czernowitzer Zeitung» помістила кореспонденцію про нову споруду пошти. У ній йшлося про те, що вже виписані умови конкурсу для проведення будівництва поштового відомства у Чернівцях. Журналісти газети повідомляли, що мали нагоду побачити плани споруди і повинні заповнити жителів міста, що запланована до введення в експлуатацію до кінця квітня 1889 року споруда стане головною окрасою міста.
Приміщення, у якому нині знаходиться Чернівецький поштамт, здано в експлуатацію 1 листопада 1889 року. Це, безумовно, була велика подія для крайового міста Чернівці. Про це ще задовго до відкриття писали усі чернівецькі газети. Газета „Буковина” сповіщала: “Новий будинок пошти і телеграфу вже закінчено. Це, безперечно, є найкращий будинок у Чернівцях побудований відповідно своєму призначенню.”
Газета „Bukowiner Nachrichten” (Буковинські Новини) 27 жовтня цього ж року зазначала, що про зовнішній вигляд споруди та будівельні конструкції писала раніше, а зараз має намір розказати своїм читачам про внутрішній вигляд споруди. Будинок має три входи. З боку вулиці Поштової заходимо у просторий і дуже доцільно оформлений вестибюль. Тут є сім віконечок для прийому листів та посилок та одне – для прийому телеграм. Телеграми приймаються з 8 години ранку до 19-ї вечора. Всі приміщення, розташовані праворуч від вестибюлю, служать для подальшої обробки кореспонденції.
Інтер’єр
Біля віконця прийому телеграм знаходиться книга, у яку записуються листи, що надійшли і забрані адресатами. Тут також вхід на другий поверх. Ліворуч –віконце для возової пошти. Возова пошта приймала грошові листи, цінні папери, коробки, скриньки, пакети кошики, та інше. Якщо посилки і листи перевищували вагу 250 грам, то треба було докуповувати марки. На одну адресу можна було надсилати три пакети. Плата за пересилку обчислювалася за вагою, віддаллю і вартістю посилки. З боку приміщення Музичного товариства знаходилися службові кабінети, кабінети для внутрішніх маніпуляцій, потім тут же був вхід на два боки до відділу возової пошти. На першому поверсі також знаходилися просторі касові приміщення, бюро прийому та видачі поштових грошових посилок та поштова ощадна каса. Листи грошові можна було посилати в урядових конвертах. Приватні конверти не повинні були мати ніяких обвідок, ліній. На адресній стороні мало чітко зазначатися рід грошей та сума. Виправлення та перекреслення не допускалися. Додатки грішми кріпилися так, щоб не пересувалися. Листи за кордон надсилалися в спеціальних конвертах. Грошові листи не переселялися до Англії, при пересиланні до Росії гроші треба було обміняти на рублі.
На другому поверсі споруди пошти і телеграфу знаходилася зала, у якій на десяти столах стояли 20 телеграфних апаратів Морзе, праворуч від входу – кімната з телеграфними апаратами Юза. Тут також було безліч кабелів, підставок, пультів.
Наостанок
У 1889 році Чернівці отримали підприємство зв’язку світового рівня, з відповідним устаткуванням, апаратами для передачі і прийому електричних телеграфних сигналів провідними каналами та спеціальними службами для приймання та доставки клієнтам телеграфних повідомлень. Телеграфні повідомлення отримувались у вигляді графічних знаків і записувалися у пункті прийому.
