Понеділок, 8 Серпня, 2022

Про радіостанції міста Чернівці

У вар’єте і на танцювальних вечорах, на рандеву і у вузькому сімейному колі, у трамваї і під час прогулянки Панською вулицею на початку 1926 р. у Чернівцях з великою любов’ю, зацікавленістю та надзвичайною допитливістю обговорювалася одна єдина тема. Йшлося про радіо, яке на той час було, беззаперечно, найголовнішою чернівецькою сенсацією, пише chernivtsi-future.com.ua.

Як все починалось?

Початки цього без перебільшення дива у Чернівцях були зафіксовані вже у 1924 році, при перших спробах запровадити радіозв’язок. З цією метою до столиці Буковини прибули високоповажні підприємці із Відня та Німеччини і провели низку перемовин з приводу придбання чернівецькими банками, установами та приватними особами радіоприймачів. Інтерес у чернівчан до дива техніки був неабиякий і підприємливі «радіо-бізнесмени» повернулися додому із великою кількістю угод на постачання радіоприймачів. Містом уже поширювалися плани про велику акцію радіофікації, аж поки вони не були розвіяні вказівкою з Бухаресту: «Допоки питання радіофікації не буде урегульовано законодавчо, забороняється будь-яке використання радіоприймачів. Радіосполучення тимчасово не допускати і не терпіти». Волелюбні чернівчани, засмучені такою новиною із Бухаресту, уже спекулювали про причини заборони – чи це їхня нелояльність до нової влади? Але ж вони були досить лояльними… Чи страх перед шпигунами? Невідомо, однак факт залишався поки що незмінним. Чернівецька преса обмежувалася лише просвітницькими статтями на кшталт: «Радіо в Чернівцях? Або що повинен знати про радіо дилетант». Для початку слід було збагнути природу електричних хвиль, вивчити два види антен, принцип роботи підсилювача, знати про те, що лише в Німеччині понад 100 заводів виробляють радіоприймачі різних модифікацій та різної вартості… чекати рішення з Бухаресту.

Мрія усіх чернівчан

Слово «радіо» зачаровувало усіх мешканців Чернівців, тому серед них найбільшою популярністю користувалися модні радіо-вечори фірми «Радіо Ромин» на вул. д-ра Ротт (сьогодні вул. Доброго), на яких охоче збиралися судді, адвокати, банкіри, лікарі й офіцери, щоб у гарному товаристві послухати радіоконцерти. У затишних приміщеннях радіофірми, «у закутку Східної Европи, у Чернівцях», мешканці міста мали можливість насолоджуватися кращими творами західної культури. «Хто співає? А де співають? – Це примадонна Римської опери виконує якраз арію із «Tosca»! О, так чітко і голосно, ніби співачка поруч з нами у залі», – лунали типові діалоги захопленої чернівецької публіки. Про якість радіотрансляцій та ж «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» зауважувала: «По радіо Лондон чути значно ліпше, аніж Сучаву чи Дорна Ватру по телефону!».

Кількість власників радіоприймачів на Буковині зростала. За допомогою радіохвиль вони задовольняли свої інформаційні та естетичні потреби, але не завжди могли дати раду із деякими технічними проблемами в роботі радіоприймачів. Тому чернівецькі газети тієї доби запроваджують на своїх шпальтах окремі «Радіо кутки», де обговорювалися та пояснювалися технічні особливості радіомовлення. Тема радіофікації Буковини все частіше обігравалася у різних фейлетонах, як наприклад «Марс – Чернівці. Найновіший радіозв’язок», у в якому «марсіани» у своєму радіорепортажі про Чернівці зауважували: «У вас там, у Чернівцях, надзвичайно часто вживається слово «генеральний». Генеральний директор, генеральний секретар, генеральний радник… Місто скидається на генеральський табір. Багато генералів, та мало солдатів».

Початок радіо життя в місті

До Чернівців радіо прийшло 1926 року. За два роки на Буковині було вже три тисячі абонентів. Радіозв’язок підтримував зведений на Горечі радіопост, який з серпня 1928 року забезпечував автоматичний прийом та передачу інформації.

Радіоприймач – «великий чорний ящик із написом золотими літерами NBC» – був справжньою гордістю кожної заможної сім’ї. Приймачі були дорогими і далеко не кожний міг собі їх дозволити. До того ж радіо у приватному користуванні (середина 20-х) потребувало дозволу румунських військових властей. Власники радіоприймачів слухали радіо вечорами, в абсолютній тиші, звіряючи музику, яка з нього лунала, із партитурою у себе на колінах.

20 січня 1927 р. у Чернівцях була відкрита перша радіостанція, яка уможливлювала бездротовий зв’язок Чернівців із усіма европейськими центрами – Віднем, Берліном, Лондоном, Прагою, Варшавою, Парижем і т.д. Окрім великого просвітницько-культурного значення радіо, Чернівці, маючи широкі торгівельно-промислові зв’язки по всій Европі та за океаном, покладали на радіо чималі надії і у сенсі оживлення господарського життя міста.

Latest Posts