З 60-х років дев’ятнадцятого століття у Чернівцях виникла серйозна потреба у запровадженні масового громадського транспорту – це пов’язують із налагодженням залізничного сполучення міста зі Львовом. Приблизно у той же період в місті починають розвиватися різноманітні види громадського транспорту, починаючи від фіакрів та завершуючи трамвайним транспортом, пише сайт chernivtsi-future.com.ua.
Так, трамвайна історія Чернівців уже давно завершена. Однак ще наприкінці дев’ятнадцятого – на початку двадцятого століть саме трамвай став чудовою альтернативою громадського транспорту для містян. Якими були перші проєкти чернівецького трамваю та цікаві факти про них – читайте у матеріалі нижче.
Перший трамвай у Чернівцях міг бути на канатній тязі
Наприкінці дев’ятнадцятого століття Чернівцями вже активно курсували фіакри та починали зароджуватися омнібуси, у той же період зароджується ідея запустити у місті трамвай. Вона належить інженеру Фрідріху Шмідту, фахівцеві з Відня, який напрацював проєкт трамваю на канатній тязі.
Інженер подав до магістрату проєкт, який пропонував прокласти трамвайну лінію на канатній тязі за типом фунікулера. Трамвайна лінія мала б сягати довжиною понад 2300 метрів, а шириною – до 1000 міліметрів, і створити сполучення від привокзальної площі із площею Фердінандпляц.
Здавалося, така ідея може мати місце у Чернівцях – її навіть підтримали у Міністерстві торгівлі Австро-Угорщини. Однак проєкт так і не вдалося реалізувати – в інженера не було коштів на будівництво лінії, а пошуки інвесторів з тріском провалилися.
Трамвай на паровій тязі – ще один нереалізований проєкт інженера Шмідта
Навіть попри невдачу, інженер Фрідріх Шмідт не здавався та продовжив свою роботу над запровадженням трамваю у Чернівцях. Цього разу інженер розробив ідею транспорту на паровій тязі.
Згідно з цим проєктом 1887-го року, передбачалося будівництво вузькоколійної залізниці, яка б мала працювати на паровій тязі. Ця лінія мала б сполучити залізничний вокзал Чернівців з центральною частиною міста та іншою залізничною станцією.
Ідея полягала не тільки у налагодженні комунікацій задля перевезення пасажирів, а й у сприянні сполучення з промисловою зоною міста. Передбачалося, що лінією могли б курсувати вантажні вагони, які б доставляли промислові вантажі до виробничої зони.
Цей проєкт також не судилося втілити в життя. Після ретельного вивчення та зважування усіх позитивних та негативних чинників магістрат відхилив ще одну ідею інженера Шмідта на запровадження трамваю у Чернівцях.
Чому провалилася ідея кінного трамваю у Чернівцях?
Перед запровадженням електричного трамваю у Чернівцях був ще один проєкт транспорту, який міг бути реалізованим. Із середини дев’ятнадцятого століття у багатьох країнах Європи популярним стає трамвай на кінній тязі (конка).
Кінний трамвай мав закриті вагони (влітку – відкриті), вагон тягнула пара коней, якою керував кучер. Вперше такий транспорт почали використовувати в Уельсі, а запровадити його у Чернівцях запропонував інженер Карл Фуксберґер.
Так, у 1889-му році інженер подав проєкт кінного трамваю у верхній частині міста. Про те, щоб звести трамвайну лінію до вокзалу та річки Прут, навіть і мови не було – на заваді став крутий узвіз. Через нього навіть коні не змогли б тягнути вагони з пасажирами, що могло б стати причиною неполадок та аварій на лінії.
Кінний трамвай, на відміну від попередніх, міг би бути втіленим у місті. Його підтримав магістрат та Міністерство торгівлі, де проєкт ретельно розглядали впродовж двох років. Зрештою, його таки ухвалили, однак будівництво кінного трамваю у Чернівцях так і не розпочалося.
