Людям здавна потрібно було спілкуватися між собою та передавати важливу інформацію. З появою писемності це стало робити набагато простіше – зокрема, через кореспонденцію та листи. Так у світі з’явилася пошта, яка згодом поширилася і на українських теренах, в тому числі, і в Чернівцях, пише сайт chernivtsi-future.com.ua.
Як на Буковині зародилася пошта, кому ми завдячуємо появі цієї справи та цікаві факти з історії цього способу комунікації між людьми – читайте у матеріалі нижче.
Зародження поштової справи на Буковині
Початок розвитку поштової справи на Буковині датують другою половиною вісімнадцятого століття, однак деякі дані свідчать про те, що перша пошта у самих Чернівцях з’явилася дещо раніше. Так, науковець Сергій Осачук стверджує, що першими поштовий зв’язок у місті забезпечили шведи.
Шведи, а точніше, шведське військо, осіло у Чернівцях на початку вісімнадцятого століття. Після свого розгрому під Полтавою у 1709-му році шведи почали відступати військом назад, до Молдовського князівства, та осіли дорогою саме у місті-серці Буковини. Тут вони пробули деякий час і для комунікації з керівництвом вирішили створити тут спершу військову пошту, а згодом – і цивільну.
Поштова справа у Чернівцях, яку започаткували шведи, могла б розвиватися далі, однак з часом війська покинули місто – з цим відійшла і пошта.
У другій половині вісімнадцятого століття пошта у Чернівцях знову відродилася – першу згадку датують 1772-м роком. Ще через десять років на вулиці Поштовій (Худякова) відкрився перший чернівецький поштамт, на звичному для сучасників місці. Ця вулиця, названа на честь поштової справи, не раз змінювала свою назву, однак до неї все рівно поверталася її стара назва, нагадуючи про важливість розвитку пошти та її роль.
Перша “постійна” пошта у Чернівцях
Відкриття першої “постійної” пошти у Чернівцях належить Іогану Паулю Фогелю. Саме з його особистої ініціативи у місті запрацювала така установа на постійній основі – 1781-го року він придбав земельну ділянку, де звів будинок та конюшню. Найімовірніше, що саме у цьому будинку колишній військовий кур’єр та канцелярист у військовій адміністрації Буковини і відкрив першу чернівецьку пошту.
Спершу Фогель жив при своїй пошті, згодом, коли йому вдалося встати на ноги, він переїхав у інше приміщення, звідки наглядав за своїми поштовими справами. Таке явище було доволі звичним на той час і керівні працівники часто жили в установах, де працювали.
Перші роки діяльності пошти на Буковині не були такими вдалими, як би цього не хотілося. Згідно з офіційними даними, в регіоні наприкінці вісімнадцятого – початку дев’ятнадцятого століття загальний баланс поштового зв’язку був від’ємним, і про фінансування справи мала дбати держава. Фахівці пов’язують такий факт з тим, що у ті часи населення Буковини у більшості було неписьменним. Відтак – люди не користувалися поштовими послугами, не передплачували журнали та газети. Однак держава розуміла важливість пошти та всіляко підтримувала її.
Вочевидь, завдяки такі підтримці пошти державою до 1914-го року Чернівці стали важливим українським видавничим центром. Тут видавали “Буковинську Зорю”, газету “Буковина”, низку політичних газет та журналів.
Про історію та важливість поштової справи у Чернівцях постійно нагадує будівля міського поштамту. Приміщення було здано в експлуатацію 1-го листопада 1889-го року і це була справді значуща подія для всього регіону – про новий “будинок пошти і телеграфу” писали усі тогочасні газети. Ця будівля і до сучасності виконує поштові функції, а також вважається пам’яткою архітектури місцевого значення.
