Вівторок, 19 Березня, 2024

Святі місця Буковини

Буковина славиться не тільки славетною багатою архітектурною спадщиною і неймовірною природою – на території нашої області є чимало духовних святих місць, куди приїжджають паломники з різних куточків України та з-за кордону, пише сайт Чернівці Майбутнього.

На території Чернівецької області в наші дні нараховують аж шістнадцять діючих монастирів, в стінах яких живе понад чотири сотні монахів, які вирішили присвятити своє життя повністю служінню Господу. Розташувалися монастирі в легкодоступних місцях, куди можна дістатися на автомобілі. Добірку святих місць Буковини читайте у матеріалі нижче.

Свято-Вознесенський чоловічий монастир «Банчень»

Розпочнемо прогулянку святими місцями Буковини зі Свято-Вознесенського чоловічого монастиря «Банчени», що розташувався всього за двадцять кілометрів на схід від серця Буковинського краю, неподалік від села Молниця. Там розташувався чоловічий монастир православних християн.

Історія монастиря бере початок з того, що на місці майбутнього монастиря розташувалося джерело, куди прибігали діти від сусіднього села, аби напитися чистої, як сльоза, водиці. Серед дітей, які сюди прибігали, був хлопчик з фізичними вадами. Однак з часом люди почали замічати, що дитина з кожним разом все більше одужує – звідси у місцевого отця виникла ідея звести на цьому місці монастир. Тож спершу там збудували церкву, а згодом з’явився і монастир. Будувати святиню почали в 1994-му році, а вже в 1998-му році її охрестили. Зараз сюди приїжджають віряни з різних куточків України, які кажуть, що тут буквально віє благодаттю і спокоєм.

Крім того, монастир активно займається благодійністю. Тут, при ньому, облаштовано сиротинець для дітей.

Свято-Аннинський жіночий монастир

Наступне святе місце Буковини, про яке потрібно знати, – це Свято-Аннинський жіночий монастир, що розташувався в самому передгір’ї Карпат, біля мальовничого села Вашківці Вижницького району. Монастир розташувався на горі, яку з давніх часів називають Анниною, звідси і виникла назва святині.

Щоб потрапити до святого місця, чимало прихожан піднімаються туди на колінах, по дорозі молячись і запалюючи свічки. Найбільше паломників можна побачити тут на престольне свято храму, що святкують кожного року 14 серпня, – тоді кількість охочих побути в святому місці сягає двадцяти-тридцяти тисяч прихожан.

Гора, на якій сьогодні височіє Свято-Аннинський жіночий монастир, ще з самої сивої давнини вважається святою в цих краях. Про це святе місце навіть існує легенда, яка розповідає про красиву дівчину Анну, яка, на додачу до всього, була ще й дуже набожною. Жила дівчина тут ще в часи васальної залежності Буковини від Туреччини. Не дивно, що молода красива дівчина припала до душі туркам, які захотіли спіймати її та продати в рабство. Втікаючи від своїх невільників, Анна вибігла на гору, і стала там ревно молитися, щоб Бог врятував її від невільництва. Коли турки вже наближалися, сталося справжнє диво – земля розступилася і немов поглинула дівчину, залишивши на поверхні гори лише коси дівчини. Вітер вирвав знайдене волосся з рук турків і розвіяв його довкола.

На пам’ять про цей дивовижний випадок місцеві згодом насипали на вершині гори могилу, а зверху поставили кам’яний хрест. Також в пам’ять про цей випадок гору назвали Анниною. Ще за деякий час на горі з’явився струмок з цілющою водою – віряни щиро вірили в цілющі сили води, тому приходили сюди, щоб сцілюватися від захворювань.

Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир „Галиць”

Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир „Галиць” – ще одне святе місце Буковинського краю, яке бере свій початок ще за тисячоліття до Різдва Христового. Спершу тут в одному з природно сформованих гротів сформувався грот, де язичники облаштували свій жертовник (його залишки було знайдено у 1999 році братією монастиря, а також було вивчено науковцями-археологами Чернівецького національного університету). Коли на терени Київської Русі прийшло християнство, тут оселилися ченці. Сам монастир на території цих гротів виник тут у дванадцятому столітті.

З приходом турків на ці землі монастир занедбали і відродили святиню лише на початку дев’ятнадцятого століття – щоправда, зовсім ненадовго, адже за кілька років його зачинили. Знову відродився монастир в часі Великої Вітчизняної війни, та потім занепав. Занепаду сприяли не тільки людські чинники – у 1950-х роках трапився зсув скельної породи, що зруйнував споруду монастиря.

Відродження монастиря відбулося 1999-го року, коли сюди прибули двоє монахів з Івано-Богословського монастиря з Хрещатика. Ченці приїхали сюди і відправили на зруйнованих залишках святині службу, а згодом до них приєдналися ще ченці. Дуже швидко ченці отримали дозвіл на відкриття Свято-Миколаївського Непоротівського чоловічого монастиря “Галиць”.

Цікавим сьогодні святиня є тим, що тут можна побачити стародавні келії, а позаду монастиря можна побачити печеру Самітника. Знаходиться поблизу монастиря також невеличка церква, де досить часто відправляють служби.

Свято-Успенський чоловічий монастир (Кулівці)

Свято-Успенський чоловічий монастир розташувався в селі Кулівці на Буковині, на березі мальовничого Дністра, де на високій кручі неподалік видніються церковні бані – бані головного храму Свято-Успенського Кулівецького чоловічого монастиря, який був заснований на місці дерев’яного храму Успіння Пресвятої Богородиці (зведений ще в 90-х роках вісімнадцятого століття).

Кулівецький чоловічий монастир сьогодні вважається одним з наймолодших на Буковині. Колись тут діяла церква, яка по сьогодні збереглася, і вважається пам’яткою архітектури державного значення. За радянських часів храм було занедбано і тільки напередодні здобуття Незалежності Україною почали займатися відродженням монастиря. Урочисто монастир було відкрито у 1997-му році.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.