Чудове місто Чернівці завжди славилося своєю архітектурою і приваблювало гостей з різних куточків України та з-за кордону, пише сайт Чернівці Майбутнього. Згадуючи про наше місто, кожному на думку одразу ж спадуть головні його символи – будівля Чернівецького національного університету, старовинні синагоги, будинок-корабель тощо.
Які ж головні архітектурні символи нашого міста і чим вони такі особливі – читайте в цьому матеріалі.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
Сучасний головний корпус Чернівецького національного університету імені Федьковича відомий також як Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, визначна архітектурна пам’ятка, зведена в другій половині дев’ятнадцятого століття під керівництвом архітектора Йозефа Главки. Своє університетське призначення будівля знайшла тільки після Другої світової війни.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації стала архітектурною пам’яткою національного значення у 1963-му році. В 2011-му році під час чергової сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль будівлі став також пам’яткою світового значення і тепер головний корпус ЧНУ входить до світової спадщини.
З точки зору архітектури, будівля колишньої резиденції вважається яскравим зразком втілення постромантичних тенденцій в архітектурі, зведеним в дусі еклектики. Вимоги до будування резиденції були надзвичайно високими, тому зараз чернівчани отримали чудову архітектурну пам’ятку – чітко сплановану і лаконічну будівлю, яка нагадує середньовічний замок. Будівля має незвичайний вигляд і тому приваблює туристів з різних куточків України та Європи, а ще – стала головним архітектурним надбанням нашого міста та й цілої країни загалом (свого часу пам’ятка потрапила до топ-7 кращих архітектурних здобутків країни).
Будинок-корабель
Наступна знакова архітектурна пам’ятка, розташована в нашому місті, – це Будинок-корабель. Будинок-корабель у Чернівцях розташувався на перетині вулиць Головної та Шолом-Алейхема, один з перших кам’яних будинків у місті, збудований наприкінці дев’ятнадцятого століття. Віддавна і по сьогодні цей будинок називають по-старомодному «шифою», що в перекладі з німецької означає «корабель». Звідси і з’явилася «народна» назва цієї будівлі – «будинок-корабель».
Чому так назвали дім на перетині вулиць Головної та Шолом-Алейхема? Це обумовлено і архітектурними особливостями цієї споруди – сам будинок своєю формою нагадує корабель. Звужений фасад будинку нагадує ніс корабля і спрямований на південь, палубу можна розпізнати у другому поверсі на просторому балконі. Маленька башта нагадує виглядом щоглу, тому створює у всіх перехожих враження, що перед нами – не просто житловий будинок, а справжній шедевр суднобудування – корабель.
Довкола цього «сухопутного» корабля виникло чимало легенд. Одна з них – романтична, розповідає історію двох братів, що були до безтями закоханими в море. Один з них був капітаном в морі, другий залишився на суші. Коли брати вийшли на пенсію, то жоден з них так і не домігся успіху в особистому житті, тож оселилися обоє в дивовижному будинку, що нагадував їм про захоплення в молодості.
Дуже хотілося б вірити в цю романтичну легенду, однак насправді появу будинку-корабля в Чернівцях пов’язують з іменем відомого мецената Мозеса Шлефера, який в останні роки свого життя чимало коштів пожертвував на єврейський будинок для людей похилого віку та єврейського будинку для дітей-сиріт. Будинок-корабель перейшов у спадок його доньці, однак радянська влада його відібрала і націоналізувала.
Будинок Крайового уряду Буковини
Наступна архітектурна пам’ятка, що стала символом Буковини, – це будинок Крайового уряду Буковини, адміністративна будівля в Чернівцях, зведена у дев’ятнадцятому столітті як президента Герцогства Буковини та офіс для крайового уряду.
Кам’яницю було споруджено у другій половині дев’ятнадцятого століття, у 1870-х роках, на краю тогочасної площі Франца Йосипа. Будівлю було споруджено в стилі пізнього класицизму. Сьогодні адресою будинку Крайового уряду Буковини вважається вулиця Омеляна Поповича. Деякі дані свідчать про те, що до створення архітектурного проєкту будинку був причетний відомий архітектор Йозеф Главка.
Будинок Чернівецького міського театру
Будинок Чернівецького міського театру – ще одна архітектурна пам’ятка нашого міста, яка належить до пам’яток національного значення. Розташувався театр в самому серці Чернівців, на площі Театральній, 1, і зараз тут розміщується Чернівецький музико-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.
Чернівецький театр – красива триповерхова споруда, зведена в стилі бароко, яка стала предметом загального захоплення одразу ж після завершення будівництва (будівлю створювали на початку двадцятого століття). Будівлю називали «мрією з оксамиту та золота», його красу та велич оспівали навіть віденські публіцисти, які високо оцінили архітектурне надбання Чернівців. До слова, будували театр з надвичайною для тих часів швидкістю, адже приміщення старого театру не збереглося, а таке місто, як Чернівці, не могло довго залишатися без театру.
Урочисте відкриття нового театру в Чернівцях відбулося вже 1905-го року і воно насправді мало-чим поступалося відкриттю Віденського театру, що вважається сьогодні одним з кращих в цілій Європі. В той же день відбулася і прем’єра першої вистави в стінах новозбудованого театру – п’єса «Марія Терезія».
Залізничний вокзал
Наостанок згадаємо про архітектурну пам’ятку, від якої ми розпочинаємо наше знайомство з Чернівцями. Це – залізничний вокзал, місце, яке зустрічає і проводжає всіх, хто сюди приїжджає. Сучасний залізничний вокзал – це інша будівля, вже другий вокзал у Чернівцях, адже будівля старого вокзалу так і не збереглася.
Будівлю сучасного залізничного вокзалу в Чернівцях було зведено тільки на початку двадцятого століття і його появу пов’язують з необхідністю збудувати більше приміщення для вокзалу, адже стрімкий розвиток залізничної справи потребував більшу будівлю, аніж ту, що існувала до цього часу. Так і з’явилася нова будівля залізничного вокзалу, яку було зведено в стилі віденського модерну.
На висоті двадцяти метрів над головним входом до вокзалу височіє статуя давньогрецької богині Іриди, славетної богині-вісниці, яка припідняла руки, немов вітаючи та прощаючись з гостями. В її оточенні кілька янголят, які символізують привітних мешканців нашого міста, які завжди радо зустрічають всіх наших гостей.
Ось такі вони – головні архітектурні символи нашого міста, які приваблюють найбільше уваги туристів.
