Чернівці – місто з багатою історією, де зустрічаються культури та мови різних народів. Воно є колискою української кави та приховує безліч незвичайних та цікавих історій. Місто славиться своїми архітектурними перлинами, де були перші кав’ярні, які збереглися до сьогодні, та які були місцем зустрічі інтелігенції, науковців та місцевих жителів, а також зустрічі відомих особистостей, пише chernivtsi-future.com.ua.
Одна з таких кав’ярень – “Kaiser” з літнім майданчиком на Театральній площі – була однією з перших кав’ярень з літнім майданчиком. Інша – “Habsburg” (тепер Національний банк) – зібрала найбагатших вельмож міста та була місцем зустрічі Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Тут можна було знайти 250 газет та журналів з усього світу.
Ці кав’ярні є частиною кавової спадщини Чернівців, яку варто дослідити та насолодитися атмосферою, яка створювалася там понад століття тому.
Театральна площа: від рибного ринку до площі з одним з 43 театрів по всій Європі, серед яких Віденська та Одеська опери. Але це місце не завжди було схожим на площу із приміщенням театру – два століття тому на цьому місці густо росли ліси і було необхідно боротися з вовками.
У статті можна прочитати про те, якими були Чернівці більше століття тому, та про те, що досі залишається незмінним у цьому місті.
Перша кав’ярня із літнім майданчиком на Театральній площі
Будівля, що розміщує адміністративний корпус медичного інституту, раніше відома як Палата буковинських ремесел, була зведена в стилі угорської сецесії протягом 1908-1909 років. Історична будівля знаходиться у Чернівцях та є однією з найвидатніших архітектурних споруд у регіоні.
У минулому, на першому поверсі цієї стильної будівлі, як правило, розміщувалися підприємства, які приносили прибуток. Зокрема, в лівому крилі розташовувалася перукарня Йозефа Зейдлера, а значна частина партеру була орендована відомою кав’ярнею “Кайзер”.
“Kaiser” можна вважати однією з перших кав’ярень з літнім майданчиком. Розташовувалася вона на місці сучасної Театральної площі, яка тоді називалася площею Єлизавети. Листівка, датована 1912 роком, зберігається як свідчення того, що під розкладними парасолями кав’ярні “Kaiser” було кілька рядів білих столиків з чотирма стільцями біля кожного.
Кав’ярня “Habsburg” в будинку Національного банку із 250 газетами та журналами з усього світу
Кав’ярня “Habsburg” (будівля побудована в 1898 році архітектором Максом Моргенштерном), пізніше перейменована на “Cafeneaua Grand” та зараз є Національним банком. Чернівецькі підприємці Макс Апісдорф і Вольманн, бажаючи створити кав’ярню за новітніми архітектурними та модними тенденціями, відправили одного зі своїх партнерів за кордон, щоб перенести досвід. Він відвідав Лондон, Генуї, Рим, Флоренцію, Монте-Карло, Ніццу, Париж та Берлін, а після повернення у Чернівці разом зі своїм партнером в 1909 році відкрили кав’ярню “Habsburg” на початку вулиці Панської. Це був один з найкращих кав’ярень у місті, який збирав найбагатших вельмож Чернівців. У цьому закладі Леся Українка пила каву, коли вона відвідувала Ольгу Кобилянську. Внутрішнє оформлення з настінними розписами професора Євгена Максимовича приголомшило відвідувачів своїм витонченим смаком та комфортом, а також тут був відкритий окремий салон для жінок. Рекламний анонс цієї кав’ярні заявляв, що на відвідувачів чекає 250 різних газет та журналів з усього світу! Тут можна було присвятити години читанню, замовивши лише одну чашку кави. В оголошенні про відкриття кав’ярні, власники зазначили, що заклад прийматиме перших відвідувачів вже з 7 годин ранку.
Кінотеатр “Чернівці”: купол центральної синагоги був знищений вогнем в 1941 році
Вигляд на попередню Темпль-Синаґогу (будівництво розпочалось у 1873 році, архітектор Юліан Захаревич, знищена вогнем у 1941 році), яка пізніше перетворилася на кінотеатр “Жовтень”, а тепер є кінотеатром “Чернівці”. Нині будівля не має балкона. Фото зблизька до 1900 року.
Театральна площа: від рибного ринку до площі із одним із 43х театрів по всій Європі, серед яких Віденська та Одеська опери
Два століття тому на цьому самому місці густо росли ліси. У 1800 році, Чернівецька міська управа змушена була оприлюднити спеціальний циркуляр щодо організації облави на вовків у цій місцевості. Пізніше на цьому майдані з’явилися військові склади з провіантом, які були розібрані на початку XX століття, коли на цій території почалася активна забудова. У середині XIX століття тут торгували зерном, але згодом торгівлю перенесли в інше місце, а на його місці почали торгувати рибою, тому він отримав назву Рибного майдану, або Фішпляцу.
В кінці XIX століття, цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи, Єлизавети. Незважаючи на розкішну назву, Єлизаветпляц залишався звичайним базарним майданом, де місцеві жителі зазвичай завітовували лише для придбання продуктів харчування. Перетворення цієї містечкової площі в імпозантний та стильний європейський майдан стало можливим завдяки будівництву нового міського театру у 1904-1905 роках. Будівля музично-драматичного театру є однією з найбільш відомих пам’яток архітектури, яка прикрашає місто вже понад століття. Чернівецький театр – це творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, яка прославилася в Європі будівництвом 43 театрів, серед яких Віденська та Одеська опери.
Ескіз резиденції Буковинських митрополитів, який був створений архітектором Йозефом Главкою
“Чернівці / Czernowitz” – це унікальний художній альбом на 360 сторінок, який містить твори мистецтва, присвячені місту над річкою Прут, які були створені художниками на протязі більше 200 років. Ця книга відрізняється тим, що містить роботи митців з різних країн світу, які відображають Чернівці, починаючи з початку XIX століття і до сьогодні. Особливою перлиною цього видання є колекція ескізів резиденції Буковинських митрополитів, які були створені відомим чеським архітектором Йозефом Главкою.
Місце, де до сьогодні розташована аптека
На цій чудовій картині показаний вид на вулицю Strada Constantin Brancovianu, яка на сьогодні відома як вулиця І. Франка. У центрі зображення можна побачити мальовничу вулицю з будинками, оформленими в стилі ренесансу та бароко. Ця вулиця славиться своїми аптеками, одна з них може бути побачена на правій стороні картини. Її фасад вражає своєю красою та витонченістю, а в середині є все необхідне для лікування різних захворювань.
Ковзанки в парку ім. Т. Шевченка та на Театральній площі
Ще сто років тому жителі Буковини з радістю каталися на ковзанках, це була одна з найпопулярніших розваг. Це підтверджує листівка з 1899 року, яка зображувала ковзанку на місці сучасної Театральної площі, яку тоді називали Елізабет-пляц. Очевидно, чернівчани дуже полюбили цей вид розваг, тому ковзанку тут організовували щороку. Є згадки, що ковзанка на цій площі була і в 1920-1930 роках, хоча вже носила назву площі Александрі, за румунською традицією.
Крім цього, у місті була ще одна ковзанка, де кататися могли всі бажаючі. Вона знаходилася на території парку ім. Т. Шевченка, неподалік Літнього театру. Взимку там заливали ковзанку, а потім навіть грали у хокей. Також кілька разів на цій ковзанці влаштовували бали-маскаради.
Центральна площа
Центральна площа (або Ringplaz (Ринок)) у Чернівцях – це величезний комплекс, який було створено завдяки впливовій особі Йосифа II. Під час його першого візиту до міста в червні 1783 року, він запропонував магістратові побудувати ринкову площу та категорично наказав знести будинки, які стояли на тій території. Цей новий комплекс був зведений за короткий час і став головною центральною ділянкою міста, яка зберегла свою значущість і до сьогодні.
