Чернівці – невелике й дуже затишне містечко, овіяне ароматом кави та загадковими легендами. Прогулюючись старовинними вуличками, дуже легко торкнутися минулого, адже саме так стираються межі між реальним та вигаданим, пише chernivtsi-future.com.ua.
Одна із найцікавіших легенд нашого міста пов’язана із криницею на Турецькій площі. Мало хто знає, що Турецька криниця – найстаріше джерело у місті. Криниця збереглася ще із часів приєднання земель Буковини до Османської імперії. Зважаючи на поважний вік, із цим місцем пов’язано багато таємниць та легенд.
Одна із них розповідає нам про трагічне кохання турецького паші до української дівчини. Кожного дня до криниці по воду приходила дівчина, наділена неймовірною вродою. Її довга руса коса, блакитні очі й тендітний стан зачарували грізного та суворого пашу. Він довго сподівався, що дівчина зверне на нього увагу. Але красуня мовчки набирала воду і не звертала на пашу уваги, навіть не дивилася у його бік.
Одного дня паша наважився зізнатися юнці у своїх почуттях, але вона злякалася та втекла. Турок дуже розлютився, адже не очікував відмови. У гніві він наказав привести її батька та примушував його віддати доньку в гарем. Проте той не міг так вчинити із єдиною дочкою. Це ще більше розсердило пашу, тоді він заборонив людям набирати воду із криниці. Був впевнений, що спрага переможе гордість і дівчина здасться. І ось, одного вечора вона і справді прийшла до криниці, турок дуже зрадів, ступив крок назустріч і простягнув руки. Та горда дівчина не змогла скоритися, вона гнівно глянула на свого мучителя і кинулася у криницю.
Люди подейкують, якщо прислухатися, то ще й дотепер іноді вчувається отой відчайдушний зойкіт нескореної дівчини…
Колорит по-чернівецьки
Ще одна легенда пов’язана із однією з людських вад – заздрощами. Колись один чернівчанин на ім’я Петро Дубогризміцно дуже позаздрив своєму сусідові, адже той побудував хату вищу, ніж у нього аж на піввершка. Петро розлютився і вирішив написати листа цісарю, у якому вимагав, аби у місті діяли певні будівельні норми. Цісар доручив розглянути цю справу архітекторам з усього світу, а ті так захопилися, що почали будувати будинки кожен у своєму стилі, саме тому тепер Чернівці називають «маленьким Парижем» чи «маленьким Віднем».
Місцеві люблять переказувати ще й таку небилицю: багато століть тому бургомістр Петро Заратумба видав наказ, у якому постановив, що усі чернівчани мають завжди посміхатися, інакше отримають штаф. Саме так дуже легко пояснити надзвичайну привітність жителів міста. Тож якщо ви збираєтеся відвідати Чернівці – не забувайте про усмішку!
