Вірменська церква Петра і Павла — витвір архітектурного мистецтва міста, який є офіційною прикрасою серця Чернівців, але чи можна повірити, що сам цісар Австрії сприяв будівництву і розвитку цієї церкви?
Процес створення
У 14 столітті на території України почали з’являтися вірменські родини, які мешкали спочатку на західній території України, а вже у 19 столітті їх можна було знайти, навіть, у самих віддалених куточках країни, пише chernivtsi-future.com.ua. На той час, у Чернівцях жило орієнтовно 30 родин. Для підтримання родин у місцевому католицькому костьолі був встановлений образ святого Григора Просвітника, щоб показати вірменам, що суспільство від них не цурається. Після цього, повага вірмен до місцевих зросла, але вони розуміли важливість своєї церкви і запросили архітектора — Йозефа Главка, який на той час створював величні споруди Чехії. На жаль, через хворобу Йозеф не був присутній на останніх етапах будівництва, але це була не єдина проблема. Постійна нестача грошей була великою проблемою для продовження будівництва, але сприяли процесу аристократичні родини, які розуміли проблему і хотіли допомогти.
9 жовтня 1875 року церква була повністю добудована, до того часу кількість вірменських родин значно зросла. Нарешті, вони змогли побудувати місце, де об’єднались, як народ й знайшли умиротворення.
Атрибути церкви
Особливістю будівлі — наявність органу, який у свій час становив проблему з перевезенням, бо їхав він аж з Чехії і був зроблений під замовлення у приватної компанії. Саме через нього зараз церква збирає сотні слухачів елегантної, класичної музики. Тут часто проводять концерти, завдяки чудовій акустиці. Також, було багато питань з приводу стилю, в якому буде збудована церква. Йозеф Главко зупинився на готичному, романтичному, українському бароко, його вибір був особливим, але вірмени не були розчаровані, бо в основі церкви був вірменський стародавній стиль у будуванні церков, але з примхами місцевих будівель.
На жаль, з приходом радянської влади, церква була зачинена. Роками будівля піддавалась мародерству, а за плітками місцевих, після зачинення, священник вкоротив собі віку у самій будівлі, але підтвердженої інформації немає.
В 90-х роках храм було повернуто до громади, але вже пустий. За роки, поки він був закритий, звідти винесли все, від ікон до килимів. Офіційно церква була відкрита у 1992 році, показуючи свою красу, туристи не могли не зайти всередину. З часом, храм став власністю міста і, навіть, спадщиною Чернівців. Але, є інформація, яка відкрилась до загального доступу, лише сьогодні. Виявляється проєкт будівлі був зовсім інший, але під час будівництва настільки часто коригували проєкт, що в кінці люди побачили зовсім іншу будівлю, ніж вона планувала бути, але крім архітектора і будівельників цього ніхто не знав.
Також, є ще одна теорія, що нібито саме цей храм повинен був стати ланкою між усіма вірменськими церквами світу, саме так було написано в листуваннях двох католицько-вірменських священників, де було чітко зазначено важливість церкви.
На сьогодні Вірменська церква шанується усіма місцевими і туристами і входить у всі тури по Чернівцях, саме ця будівля офіційно вважається архітектурною спадщиною міста і усієї України.
