Чернівці не дарма називають “маленьким українським Парижем” – тут знаходиться максимальна на площу міста кількість споруд і будівель, які за правом вважаються видатними архітектурними шедеврами не тільки нашої країни, а й Європи в цілому, пише chernivtsi-future.com.ua.
Важко серед цих перлин будівельного та дизайнерського мистецтва вибрати кращі, тому в нашому огляді не буде рейтингів, а просто перелік найцікавіших і найвідоміших будівель Чернівців, історії їх створення та різноманітні факти про них.
Резиденція буковинських митрополитів – Чернівецький університет
Цей архітектурно-ландшафтний комплекс відомий на весь світ і стоїть стоїть поруч з французькою Сорбонною та Каталонським політехнікою. Він єдиний з українських університетів, який увійшов в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Резиденція православних митрополитів була побудована на місці єпископського дому. Будівництво продовжувалось 18 років – з 1864 по 1882. Архітектором проекту став академік Йозеф Главка, який побудував десятки чудових споруд у Відні та Празі.
Резиденція митрополитів була багаторазово номінована на різні премії і нагороди, макет її став родзинкою на Всесвітній виставці в Парижі, де автор отримав золоту медаль.
Стиль виконання – еклектика з елементами візантійського та романського напрямків, є також нагадування про автентичні буковинські мотиви.
Крім головної будівлі з анкерної цегли, вражаючої своєю помпезністю та красою, в комплекс входять також церква трьох Святителів, колишній пресвітерій та розкішний дендропарк навколо.
В ЧНУ проводять групові екскурсії для туристів, в рік пам’ятку відвідують не менше 100 тисяч людей.
Музично-драматичний театр
Виконаний в стилі французької сецесії, він стоїть поруч з Віденською та Одеською оперою, адже автор проекту у них один. Тодішній бургомістр Чернівців Антоній Кохановський запросив до роботи відоме австрійське бюро Фельмера та Гельмера, а побудований театр був всього за 15 місяців.
Будівля прикрашена парами колон біля центрального входу, на фасаді є барельєфи Шекспіра та Вагнера, в нішах біля вікон – мармурові бюсти видатних діячів театрального мистецтва.
Раніше Театральну площу прикрашав пам’ятник поету Шиллеру, але його перенесли на однойменну вулицю, а постамент зайняла скульптура Ольги Кобилянської, ім’я якої театр носить зараз.
Міська ратуша
Велична будівля височить на Центральній площі Чернівців. Її будівництво продовжувалось майже два десятиліття і завершено було в 1843 році. Архітектор – Андреас Мікуліч, інженер Адольф Маріна.
Будівля виконана в стилі пізнього класицизму, на головному фасаді має 50-метрову башту з оглядовим балконом і величезним годинником, посередині – італійське патіо. З башти чудово видно місто на всі 4 боки, тому раніше там чергував пожежний наглядач, який подавав сигнал, якщо десь бачив дим або полум’я.
А тепер рівно опівдні на балкон піднімається музикант в народному гуцульському одязі та на трубі виконує мелодію пісні “Марічка”, яка є музичним символом Чернівців.
На фасаді розміщений також ризаліт з щитом, на якому розміщений рельєфний герб міста.
Художній музей
Ця розкішна споруда з’явилася на Центральній площі Чернівців теж за каденції бургомістра Антонія Кохановського. Будівництво тривало два роки – 1900-1901. Початкове призначення будівлі – Дирекція Буковинських ощадних кас. Гроші виділили банки Австро-Угорщини як допомога краю, який тоді увійшов в склад імперії.
Архітектурне рішення віденського архітектора Губерта Геснера вважається одним з найвишуканіших прикладів центрально-європейського модерну.
Триповерхова будівля прикрашена колонами з капітелями, скульптурами на даху, а на фасаді привертає увагу величезне панно з майоліки, на якому зображені алегоричні фігури за кількістю провінцій в Австро-Угорщині. Буковина там представлена у вигляді стрункого хлопця в традиційній гуцульській накидці з козячої шкіри.
Вражають своїм декором і внутрішні приміщення – там авторські розписи на стінах, багато ліпнини, кованого металу і художні вітражі на вікнах. В оформленні інтер’єрів взяв участь відомий український художник Микола Івасюк – його кисті належить розпис на стелі центрального залу.
Собор святого Миколая
Він був побудований у 1939 року за тим же проектом, що й храм в румунському місті Куртя-де Арджеш, який входить в перелік ста найкращих будівель середньовічного зодчества в Центральній Європі.
В радянські часи цей храм був єдиний, який не закрили ні на один день, з нього не забирали іконостас і предмети інтер’єру, неушкодженими залишились також унікальні вітражі. Тут часто знімають історичні та документальні фільми.
Вірменська церква
Ще одна унікальна будівля, автором якої є віденський архітектор Йозеф Главка, а керував будівництвом міський голова Кохановський. Освятили церкву для вірменських католиків в 1875 році, дали їй ім’я Святих Апостолів Петра і Павла.
Для створення монументального образу храму Главка використав типові елементи з багатьох стилів католицизму – готичного, візантійського, романського, а також традиційні форми вірменських культових споруд.
Внутрішній простір має неймовірну акустику, тому в наш час його використовують як органний зал Чернівецької філармонії. Але віряни теж мають місце для молінь – їм відведено одно з бокових крил будівлі, де є величний вівтар.
Кафедральний Собор святого Духа
Це головний православний храм у місті. Будівництво почалося в 1844 році, проект виконав віденський архітектор Ролль, а фасади спроектував той же Йозеф Главка. Освячення відбулося рівно через 20 років, тоді почалися постійні служби, але розписи стін і стелі продовжувались аж до 1896 року.
Будівля вражає своєю класичною красою і монументальністю, дехто вбачає в ній зменшену копію Ісакіївського собору в Санкт-Петербурзі, але це тільки схожість. У храму 3 куполи та дві високі дзвіниці, а перед входом у 2006 році встановили гранітний пам’ятник Буковинському православному митрополиту Євгенію Гакману, який був натхненником зведення цього Собору.
Миколаївська церква
Один із найдавніших шедеврів культових споруд в традиційному буковинському стилі молдавського періоду. Датою освячення храму вважається 1607 рік. Виконана будівля в притаманному тим часам “хатньому” стилі, з дубового брусу, дах без купола, накритий дранкою, з’єднаною без єдиного цвяха. Спочатку поряд стояла велика дерев’яна дзвіниця на три дзвони, але під час грози вона зруйнувалась і замість неї збудували муровану, з каменю.
Тепер Миколаївська церква належить українській автокефальній єпархії. Навколо неї ходить багато легенд, в народі храм має назву “Козацький”. Нібито під час Хотинської війни молились видатні українські полководці – Петро Сагайдачний, приїздив Іван Мазепа, тут відспівували сина Богдана Хмельницького Тимоша.
В 1992 році церква наполовину згоріла, але була відновлена. Служби в ній йдуть і тепер.
Дім-корабель
З’явилася ця унікальна будівля на площі Чесного Хреста в середині 19 століття. На місцевому діалекті цей будинок називають “Шифа”. Таку незвичайну назву він отримав за свою форму і розташування – дійсно, дім ніби пливе посеред вулиці.
З його появою пов’язана така легенда: жили собі два брати, один з яких був капітаном суден дальнього плавання. Коли він повернувся в рідні Чернівці, його брат, що досяг успіху в торгівлі, вирішив побудувати для нього будинок. А так як брат сумував за морем, то цей дім був спроектований у вигляді корабля. Ім’я архітектора невідоме.
Цікаво, що в передній частині був влаштований фонтанчик з чашею, де всі охочі могли попити води. Під час будівництва знайшли джерело з дуже смачною водою і йому дали такий вихід на загальну користь. На жаль, води там уже немає досить давно.
