У Габсбурзькій імперії Чернівці були найбільш “змішаною” серед усіх провінційних столиць з етнічному плані. Німецький Народний Дім у стилі модерну з мотивами німецької народної архітектури став одним із осередків багатонаціонального культурного середовища Чернівців. Він є однією з найвідоміших історичних будівель пішохідної частини міста і був створений насамперед для того, щоб німецька громада у Чернівцях мала власний простір для культурного життя та розвитку. Велика елегантна будівля Німецького Дому у Чернівцях завжди приковує погляди і змушує глибше поринути в його історію, пише chernivtsi-future.com.ua.
Німці на Буковині
Німці на Буковині з’явилися ще в епоху Середньовіччя, але їхня кількість була незначною до певного історичного періоду. У 1774 році Буковина увійшла до складу Австрії, після чого перші управителі усіляко заохочували входження туди німецького населення. Для німецьких переселенців діяли значні пільги: вони звільнялися від 50-річної рекрутчини та на 19 років від сплати податків. Крім цього, вони отримували допомогу від держави та мали можливість замінити панщину, уклавши угоду із землевласниками.
Першими на Буковину почали з’їжджатися військові та держслужбовці. Згодом до міст прибували промисловці та ремісники: слюсарі, годинникарі, ювеліри, кушніри, каретні майстри, теслярі, каменяри та інші майстри найрізноманітніших професій. Переселенці відразу зробили свій внесок у розвиток міст Буковини, зокрема будували перші готелі та ресторани.
У 1869 році відбувся перший австрійський перепис населення, і станом на той момент на Буковині проживало близько 530 000 осіб. Серед них налічувалося близько 10 000 євангельських та понад 30 000 католицьких німців. До Чернівців переселилася, зокрема, німецька еліта та інтелігенція – лікарі, священики, вчителі та чиновники. Станом на 1910 рік у Чернівцях проживало 90 000 осіб – євреї становили найбільшу за чисельністю етнічну групу, далі йшли німці, румуни та поляки. Крім цього, Чернівці стали домівкою для вірмен, мадярів, словаків та представників інших національностей.
В австрійські часи кожна національна група мала “народні” доми, які слугували місцями зустрічей. Це було щось на кшталт культурно-освітніх та політичних центрів, які виражали особливості та самобутність етнічних груп.
Історія Німецького Дому
У 1908 році Товариство християнських німців подало до Чернівецького магістрату та Буковинської крайової управи клопотання про дозвіл на зведення будівлі Німецького Дому. Архітектором проєкту став Густав Фріч. У тому ж році ділянку передали під будівництво, а 5 червня 1910 року будинок був офіційно відкритий на вишуканій тогочасній Панській вулиці Чернівців. На урочистому відкритті та освяченні були присутні німецька громада краю, представники влади та численні гості. У той пам’ятний день усі гості згадали історію німців Буковини, обговорювали новозбудований будинок, який на довгі десятиліття став символом німецької єдності та культури.
Німецький Дім став окрасою не лише вулиці, а й усього міста. Будівля поділена на кілька частин, які з’єднані між собою. Загалом вона чотирьохповерхова, частково п’ятиповерхова, в деяких частинах двоповерхова (приміщення для студентів). Німецький Народний Дім розташований у партері, на другому поверсі розміщена кооперативна кредитна каса, на третьому – Крайова спілка, на четвертому – Товариство християнських німців, на п’ятому – товариства “Шларфія” та “Прутана”.
Фасад будівлі виконаний у німецькому народному стилі. Німецький Дім оздоблений художніми елементами, а “оживляють” його численні лоджії та балкони. До двору Німецького Дому веде каретний заїзд, де колись був розкішний сад та просторий майданчик. Колись там під романтичні мелодії серед квітів у літній день кружляли в танці елегантні фрау зі своїми кавалерами.
Німецький Дім став громадським і культурно-просвітницьким осередком не лише для німців, а й для інших етнічних груп, які населяли Буковину. Оскільки тут постійно відбувалися культурно-розважальні заходи, це приваблювало багатьох проводити тут свій вільний час. Тут можна було познайомитися з новими людьми, відпочити, помилуватися природою саду та вишуканим архітектурним оздобленням споруди.
Німецький Дім на той момент був не лише місцем, де можна розважитися та поспілкуватися, а й виконував інші важливі функції. В одному місці об’єднали банк і друкарню, де видавалися книги, брошури, популярні газети та журнали, зокрема “Deutsches Tageblatt”.
Німецький Дім у роки незалежності України
Зі здобуттям Україною незалежності поступово відновлювалися національні традиції етнічних меншин Буковини, у тому числі й німців. Німецький Дім – одна з небагатьох архітектурних пам’яток, яку майже не змінив час. З моменту свого заснування він зберіг свій величний вигляд і є місцем, яке знають німецькомовні гості Чернівців.
У Німецькому Народному Домі працює Товариство австрійсько-німецької культури “Відродження”. Насамперед воно було створено для увіковічення пам’яті про історію, традиції та культуру німецького населення Буковини. Тут відзначають німецькі свята, влаштовують концерти та переглядають історичні фільми.
