Вулиці Чернівців відрізняються своєю автентичністю, затишністю та гарною архітектурою. На кожній з них є те, що додає їй особливого шарму. Одні з цих вулиць є дуже популярними серед туристів, а інші – більш спокійні, але передають справжній характер міста. Однією з таких вулиць є Поштова – одна з найстаріших у Чернівцях. Вона пам’ятає часи Австро-Угорщини, зміну держав та епох, пережила розквіт та занепад. А ще саме тут колись звели одну з найкрасивіших будівель Чернівців, розповідає сайт chernivtsi-future.com.ua.
Найголовніше з історії вулиці
Спочатку вулиця Поштова мала назву Мучна, бо вела до Мучної площі. Після цього деякий час вона була Поштовою, потім мала ім’я героя Радянського Союзу О. Худякова.
У 1877 році тут діяла біржа з торгівлі зерном, а також різним насінням, овочами, хутром, цукром та лісоматеріалами.
Чернівецький поштамт – одну з найкрасивіших будівель міста – збудували на цій вулиці усього за півтора року. Він розпочав свою діяльність 1 листопада 1899 року. На той момент це було підприємство зв’язку світового рівня, а працювати там вважалося дуже престижним.
Чернівці інколи називають маленьким Парижем невипадково, адже на місці колишньої біржі на Поштовій звели вишукану будівлю, яка чимось нагадувала біржу французької столиці. Колись на цій вулиці було дуже багато гарних готелів, але, на жаль, не всі з них вціліли. У 1907 році на вулиці Поштовій звели готель “Готтліб” – для його будівництва одноповерхову будівлю перебудували на п’ятиповерхову. У 1910 році відкрився ще один відомий на той час готель “Золотий лев”, зведений на місці старого однойменного двоповерхового готелю. Про існування цього готелю нагадує лише барельєф лева, що завмер стоячи. Радянська влада передала деякі приміщення колишнього готелю у користування університету, а решту приміщень переробили під квартири.
Вулиця Поштова – одна з найкоротших у Чернівцях, але вона завжди була дуже жвавою та вражала красою старовинних будівель. Крім готелів та пошти, тут працювали кілька магазинів та ресторанів, діяли редакція газети “Bukowiner Post” та Буковинська торгово-промислова палата. Філія банку Віденської банківської спільноти, яка також діяла на вулиці Поштовій, сприяла активному розвитку промисловості, торгівлі та сільського господарства, видаючи інвестиційні кредити.
Вулиця Поштова після приходу радянської влади
У 1940 році гарну та затишну Поштову чекав занепад. Усі власники підприємств виїхали на Захід, залишивши все майно. 22 червня 1941 року радянська влада у Чернівцях оголосила інформаційну блокаду у зв’язку з нападом Німеччини та наказала містянам здати радіоприймачі. Радіоприймачі збирали на внутрішньому дворі біржі і вже за кілька днів їхня кількість сягала рівня другого поверху.
1 липня 1941 року відбулося жорстоке та безглузде знищення однієї з найкрасивіших частин міста. Того дня червоноармійці перекрили вулицю Поштову та стали обкладати дровами усі будинки, а тим, хто намагався дістатися до них, солдати погрожували розстрілом. Далі будинки підірвали та підпалили. Оскільки пожежна частина разом із технікою на той момент була евакуйована, гасити пожежі було нікому. Весь центр міста врятувало лише те, що солдати мали замало вибухівки та переважно підпалювали будинки за допомогою дров. Це врятувало будівлю поштамту, тому що вибухівка, закладена у підвалі, призвела лише до руйнування першого поверху. Після закінчення війни радянська пропаганда поширювала брехню про те, що будинки зруйнувала авіабомба, яка потрапила до будівлі біржі.
Лише у 1955 році знищені будинки почали розбирати. У радянські часи вулиця Поштова залишалася просто шляхом до Критого ринку на площі Філармонії.
Пізніше на Поштовій почали відкриватися магазини, з’являтися місця відпочинку та пішохідні зони, а приміщення на першому поверсі багатоповерхового будинку навпроти поштамту віддали під комерційні об’єкти.
