Вулиці Чернівців часто асоціюються у містян і туристів із затишним європейським містечком. Коли прогулюєшся вулицями міста, складається враження, ніби ти опинився десь у Франції чи Італії. І це невипадково, адже впродовж минулих століть у Чернівцях сформувалося унікальне архітектурне середовище, створене із різних стилів та елементів. Еркери,маскарони, люкарни – це те, з чого складається архітектура старовинного міста. І хоч ці слова незнайомі для більшості чернівчан, деталі архітектури під цими назвами вони бачать майже щодня, пише chernivtsi-future.com.ua.
З чого складається архітектура Чернівців
Чернівці є одним із тих українських міст, які сміливо можна назвати перлиною української архітектури. У столиці Буковини розташовано понад 700 архітектурних пам’яток, а деякі з них мають загальнонаціональне значення. Історична забудова міста – це цілісний ансамбль, який гармонійно поєднує різні стилі. Стильні сецесійні забудови ХІХ–ХХ століть були створені представниками віденської школи модерну, послідовниками Отто Ваґнера. Архітектурною родзинкою міста є ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, який внесений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Втім, навіть звичайні будинки тут привертають увагу.
Роздивляючись старовинні будівлі Чернівців, часто можна помітити яскраві елементи в їхньому оздобленні – голови фавнів, міфічних істот, тварин або людей. В архітектурі такий елемент називають маскароном. Це гіпсовий елемент, який у стилях різних епох творці зображали по-різному. Наприклад, у бароковому стилі маскароном часто були голови казкових істот. Будівлі у стилі класицизму прикрашають лев’ячі голови або грецькі маски, а ось в архітектурі модерну їх вже замінили жіночими образами.
Ще одним яскравим елементом чернівецьких будівель є еркери. Ця прикраса схожа на закритий балкон із вікнами і розташовується на рівні другого поверху будинку. У споруді, розташованій на розі вулиць Головної та Кохановського, можна помітити еркер, який підтримує герой античної міфології Геракл. Ця вишукана деталь архітектури належить до стилю необароко.
На вулиці Головній у Чернівцях є будинок, на даху якого можна побачити металеві елементи з химерними візерунками. Часто на подібних кованих прикрасах зображували рік будівництва споруди, наприклад, будинок на Головній створено у 1906.
Часто око чіпляється за декоративні віконця на даху будівель, які можна побачити, наприклад, на будинку на вулиці Кобилянської. У цієї прикраси також є власна назва – люкарна. Такі віконця оздоблені дерев’яним різьбленням, а над ними зазвичай вказаний рік спорудження.
Навіть навчальні заклади Чернівців не залишилися без уваги архітекторів на початку XX століття. На фасаді міських шкіл, які були побудовані в епоху класицизму, можна побачити пілястри – це плоскі колони, які є частиною споруди. Цей елемент митці запозичили з античної архітектури.
Античні боги та “золота груша”
Важливою частиною чернівецької архітектури є античні мотиви. Багато що архітектори запозичували з тієї епохи, а також прикрашали міські споруди статуями античних богів. На фасаді будівлі головпоштамту на вулиці Поштовій розміщено Гермеса із сувоєм у руках та богиню Афіну, яка є покровителькою ремесел. Такий вибір античних героїв невипадковий, адже планувалося, що тут будуть розміщена дирекція та крайовий вузол зв’язку. Споруда була створена у 1886 році в еклектичному стилі з тяжінням до класицизму.
Цікава архітектурна історія пов’язана і з сецесійним будинком на вулиці Головній, який збудували у 1900 році. На балконі цієї будівлі можна побачити прикрасу у вигляді золотої грушки. Чернівецька краєзнавиця поділилася, що цей елемент пов’язаний з минулим будівлі, адже тут колись розташовувався готель “Під золотою грушкою”. Груша здавна є символом родючості, достатку та довголіття.
