Театральна площа є культурним центром Чернівців, де розташована будівля-візитівка міста – Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Для містян Театральна площа є приводом для гордості, а для гостей Чернівців – обов’язковою точкою на туристичному маршруті. Це місце вражає своєю красою, величною архітектурою та є ідеальною локацією для фотосесій та прогулянок. Складно повірити, що колись тут не було ані театру, ані гарних будівель, ані витончених зелених насаджень, а лише густий ліс з вовками, пише chernivtsi-future.com.ua.
Як створювався культурний осередок міста
У 1800 році на місці Театральної площі шумів густий ліс, де водилися вовки. Чернівецька історикиня Галина Яценюк розповіла, що саме тоді Чернівецький магістрат видав спеціальний циркуляр про організацію в цій місцевості облави на вовків. Для цього довелося повністю вирубити ліс. Так він перетворився на ринок.
Крім цього, на місці колишнього лісу розташовувалися військові склади з провіантом, а у середині ХІХ століття на майдані торгували зерном. Потім тут пропонували свій товар продавці риби, через що майдан отримав назву Рибний або Фішпляц. Запах риби тут просто витав у повітрі, тому ця назва міцно закріпилася за площею. Наприкінці ХІХ століття площа отримала офіційну назву на честь австрійської імператриці Єлизавети Баварської – Єлизабетплац.
На початку ХХ століття на площі розпочалася активна забудова, тому військові склади знесли, а звичайний базарний майдан, куди чернівчани приходили хіба що за харчами, почав перевтілюватися на стильну й вишукану площу на європейський манер. Відбулося це завдяки будівництву нового міського театру у 1904-1905 роках.
Проєктуванням відомого театру у Чернівцях займалася віденська фірма Фельнера й Гельмера, яка була знаменита у Європі спорудженням понад 40 театрів, серед яких Віденська опера та Одеський оперний театр. Однак проєкт театру виявився дуже дорогим для міського бюджету, тому поки у Чернівцях шукали кошти, фірма Фельнера і Гельмера продала проєкт місту Фюрт у Баварії. Тому у театру імені Ольги Кобилянської є брат-близнюк у Німеччині.
Відкриття театру відбулося у жовтні 1905 року. Першою виставою, яка зібрала повний зал глядачів, була “Марія Терезія”. Побудований лише за два роки, цей театр нічим не поступався відомим європейським театрам. Галина Яценюк зазначила, що фасад для того часу був революційним: арки з двома парами колон обабіч, а також скульптурною композицією з Аполлоном в оточенні персонажів античних драм.
Купол театру прикрашає статуя Мельпомени. Над вікнами фасаду в оточенні муз встановлені барельєфні медальйони Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера. Інтер’єр виконано у стилі бароко з поєднанням білого й золотого кольорів, що надає йому вишуканості та елегантності. Фойє та глядацька зала прикрашені необароковими скульптурами.
Забудова Театральної площі
У 1908 році праворуч від театру побудували Єврейський народний дім. За свідченнями історикині, всередині цієї будівлі колись було все: зали для молитви, бібліотека, школа, актова служба і навіть кошерний ресторан. Це було культурне серце єврейської громади Чернівців.
До 1930-х років навколо театру “виросло” багато нових будівель, і родзинка Театральної площі ніби загубилася серед них. Архітектори вирішили виправити це, спеціально змінивши рельєф площі. Центральну частину площі, де розміщені місця для відпочинку, опустили на два з половиною метри вниз. Так театр ніби височить над Театральною площею і залишається її головним акцентом.
До Другої світової війни на Театральній площі кипіло культурне й громадське життя. Після окупації Чернівців Радянським Союзом влада привласнила Єврейський народний дім і перетворила його на будинок культури. Єврейська громада повернулася туди лише у 1990-х роках. Громада займала лише перший поверх, а решта належала міському Будинку культури. Пізніше там відкрили музей історії євреїв Буковини, який охоплює період з кінця XVIII до середини ХХ століття.
Ліворуч від театру розташована будівля Буковинського державного медичного університету. Її збудували у 1909 році для Торгово-ремісничої палати в стилі віденської сецесії. Особливість цієї споруди в тому, що вона візуально звузила площу майже на третину.
Крім цих відомих будівель, на Театральній площі є частинка Голлівуду – Алея зірок. Її створили у 2000 році для вшанування видатних людей Буковини. Під час відкриття там була 31 зірка, а в наступні роки “засвітилося” ще більше зірок.
Легенди, пов’язані з Театральною площею
Одну з будівель на Театральній площі прикрашає статуя Аполлона і з цим античним персонажем пов’язана одна з міських легенд. Згідно з нею, Аполлон оберігає місто від лиха. Ця статуя є символом Чернівців та частиною культурної спадщини міста.
Також від старожилів можна почути легенду про примару бідняка, який колись жив у лісовій хатинці на території Театральної площі. Бідний чоловік Ганс Нагірняк якось недостатньо шанобливо привітав з Новим роком герра Василя Шизмайера, родича місцевого бургомістра. Бургомістр заплатив чаклунам, щоб вони прокляли неввічливого Ганса на вічне блукання. З того моменту інколи примарою Ганса лякають нечемних чернівецьких дітей, щоб вони старанно вчили святкові вітання, віршики та колядки.
