Світ освіти змінюється швидше, ніж ми встигаємо звикнути до нових технологій. Якщо ще десять років тому інтерактивна дошка здавалася інновацією, то сьогодні студент може буквально зануритися у навчальний процес. Віртуальна реальність перетворює сухі лекції на справжній вир подорожей – операційний стіл, кабіна літака, відновлення історичних подій, моделювання майбутніх міст, пише chernivtsi-future.com.ua.
Цей матеріал покликаний розглянути перспективи впровадження VR-технологій в освітніх закладах буковинського краю. Ми розповімо назви професій, котрі опановуватимуться цифровими середовищами. Поділимося своєю думкою, чому саме чернівецьким студентам варто придивитися до таких можливостей.
Світові горизонти
Успішні кейси застосування VR-освіти вже існують по всьому світу. Медичні університети Європи та США використовують симульоване середовище для імітації хірургічних операцій. Студенти мають змогу відпрацьовувати складні маніпуляції, просто не підходячи до операційного стола, при цьому ще й отримують миттєвий зворотний зв’язок. Азійські країни інтегрують такі технології для професійної підготовки інженерів. Створена 3-D модель проєкту дозволяє проводити абстрактне технічне обслуговування обладнання чи навіть тестувати прототипи, неможливі у звичайних лабораторіях.
Та й освітою цифрова сфера не обмежується. Наприклад, рятувальники й пожежники відпрацьовують у симуляціях умови надзвичайних ситуацій, відточуючи здобуті навички та доводячи їх до автоматизму. Для будівельників створюються спеціальні програми, які дозволяють опановувати основи роботи з небезпечним обладнанням. Навіть творчі професії, своєю чергою, можуть оцінити ергономіку своїх запланованих проєктів, їхню привабливість ще на етапі розробки.
Український вимір
Віртуальна реальність помалу ступає стежками вітчизняного освітнього процесу. Помітним прикладом варто відзначити роботу дослідниці Симоненко – детальний аналіз мобільних додатків у вивченні іноземних мов. Використання сервісів Mondly, VRSpeech, AltSpaceVR показало: повне занурення у віртуальне мовне середовище підсилює мотивацію студентів, сприяє гейміфікації та пришвидшує засвоєння матеріалу. Водночас автори наголошують: навіть за наявності сучасного програмного забезпечення вирішальним чинником залишається наявність якісного навчального контенту.
Іншим яскравим прикладом виступають студенти Ніжинського коледжу НУБіП України, де студенти-інженери опановують складання комп’ютера за допомогою VR-окулярів Oculus Quest 2. Вони покроково заповнюють материнську плату всіма потрібними компонентами, підключають кулери та збирають систему. Такий ігровий формат сприяє розвитку просторового мислення, навичок цифрової компетентності. Подібні симулятори, хоч і в невеликих масштабах, з;являються у Кривому Розі чи Мелітополі, адже не завжди під рукою знайдуться необхідне обладнання.
Перспективи Чернівців
Чернівці, як потужний культурний центр, мають усі передумови для того, щоб стати лідером впровадження VR-освіти. На відміну від першопрохідців чернівецькі виші спиратимуться на чинний науковий базис. Загальнонаціональні дослідження, описані нами вище, створили теоретичну та практичну модель VR-навчання. Тобто, методологічна основа в Україні є достатньо зрілою, аби підтримувати масштабування ініціатив інших регіонів.
Важливим аргументом на користь буковинської перлини є швидкоплинний ринок праці. Теперішні спеціальності вимагають від фахівців комплексних навичок, отриманих у цифровому світі. Віртуальна реальність надає можливість готувати студентів до цих викликів прямо зараз, розвиваючи практику чи технологічну обізнаність. Окрім того, симулятори можуть повноцінно замінити собою дорогі практичні заняття. Наприклад, здобувачі медичних спеціальностей Чернівецького медичного університету могли б відпрацьовувати складні операції в безпечному технічному просторі. Майбутні інженери – обслуговувати абстрактні двигуни або тестувати важкі механізми без ризику.
Вектор реалізації чернівецького потенціалу
Довгий та тернистий шлях може розпочатися:
- запуском пілотних проєктів у межах навчальних лабораторій. Ця модель вже застосовувалася ніжинськими фахівцями.
- налагодженням співпраці між кафедрами (комп’ютерних наук, дизайну, інформатики) для створення перших навчальних симуляцій.
Для уникнення помилок або пришвидшення процесу, буковинським вищим навчальним закладам варто:
- активно використовувати український дослідницький досвід. Залучати науковців, які працювали над VR.
- дослідити місцевий ринок. В регіоні точно існують IT-стартапи або викладачі-ентузіасти, готові викладатися на повну.
- формувати синергію між академічною структурою та індустрією, адже таким чином впровадження інновацій відбуватиметься набагато швидше.
- виділяти ресурси на локалізацію справних платформ, розробку унікальних сценаріїв.
