У світі, що стрімко змінюється під натиском цифрових технологій, державне управління вже не може залишатися осторонь цих трансформацій. Ми, звичайні громадяни, щодня стикаємося з викликами повсякденності, прагнучи ефективності та зручності у всьому – від замовлення їжі до оформлення документів. І якщо раніше взаємодія з урядовими установами часто асоціювалася з нескінченними чергами, паперовою тяганиною та лабіринтами бюрократії, то нинішні реалії відкривають шлях до принципово іншого досвіду, пише chernivtsi-future.com.ua.
Ця розширена стаття запрошує вас у захопливу подорож віртуальними просторами буковинської столиці. Ми проаналізуємо ключові принципи, на яких ґрунтується e-governance. Зануримося у світ конкретних електронних сервісів, доступних чернівчанам. Обговоримо перспективи подальшого розвитку, які роблять Чернівці невіддільною частиною європейського цифрового майбутнього.
«Smart City Чернівці»
У прагненні до прогресу та модернізації, буковинська перлина не просто йде у ногу з часом, а й активно формує власне цифрове майбутнє. Важливим кроком на цьому шляху стало впровадження Чернівецькою міською радою у квітні 2021 року амбітної та далекоглядної стратегії «Smart City Чернівці 2025». Цей проєкт покликаний трансформувати культурну столицю Заходу на потужний інформаційний майданчик, де технології слугуватимуть на благо кожного мешканця.
Ключовою темою для розробників виступило ефективне управління муніципалітетом. Така концепція передбачає спробу віртуалізації житлово-комунальних послуг, траспортної системи та основних догм безпеки. Просто уявіть: розв’язання побутових питань потребуватиме все менше зусиль, а використання засобів пересування супроводжуватиметься виключно комфортною атмосферою. Не менш значущим є покращення e-медицини. Люди прагнуть здобути вільний доступ до медичних послуг, щоб усі верстви населення отримували оперативну клінічну допомогу.
Окрім цього, система намагатиметься надавати прозору діяльність міської влади та можливість громадянам володіти більшою кількістю інструментів для участі у прийнятті рішень. Практичним кроком такого типу спрямування є введення в дію картки чернівчанина та супутніх мобільних додатків, даючи дозвіл керувати комунальними сервісами у домашніх умовах. Тобто, особливої уваги набуватиме штучний інтелект. Його механізми забезпечать максимальну публічність усіх процесів та мінімізують будь-які корупційні ризики, створюючи взаємодію між владою та народом чесною та зрозумілою.
Електронна приймальня
У сучасному світі представники громади дедалі рішучіше заявляють про свою позицію, тоді як владні органи демонструють готовність до відкритого діалогу. Саме тому дієві канали комунікації перестають бути розкішшю й перетворюються на життєву необхідність. Чернівці, рухаючись у потоці змін, запустили власну концепцію — електронну приймальню, що повноцінно розпочала свою роботу у лютому 2025 року.
Функціонал онлайн-сервісу розроблений таким чином, аби максимально спростити процес подачі звернень. Відтепер мешканці можуть надсилати свої прохання через смартфон або вебсайт, використовуючи зручну авторизацію за допомогою цифрового підпису. Примітною рисою платформи є варіант створення анонімних звернень, що дозволить звітувати про хабарницькі явища без остраху бути впізнаним.
Щодо термінів розгляду заяв, система працює за чітко визначеним регламентом: прості питання розглядаються до 15 робочих днів, реагуючи своєчасно на типові запити. Для складних випадків передбачена тривалість до 30 днів. Максимальний дедлайн, навіть для найвимогливіших клопотань, становить 45 днів. Якщо коротко схарактеризувати характер громадських петицій, то вони стосуються дорожнього покриття, урбаністичних інженерних мереж та земельних відносин. Електронна приймальня також демонструє високий рівень інтеграції з іншими державними цифровими сервісами. Зокрема, вона синхронізується з “Дією”, даруючи користувачам перспективу не лише подавати звернення, а й виконувати різноманітні операції (закриття/відкриття ФОП чи отримання довідки з реєстру). Додатково підтримується тісна співпраця із Центром надання адміністративних послуг (ЦНАП), завдяки чому 48 багатоаспектних послуг стали доступними у дистанційному режимі.
Адміністративні портали
Відчутним досягненням інноваційної диджиталізації стала організація віртуальної черги. Тепер охочий може заздалегідь записатися на консультацію до соціальних служб, обравши оптимальні для себе місце й час. Ці зміни стали цінними для тих категорій населення, які потребують особливої підтримки: родини з дітьми, особи з інвалідністю, ветерани Антитерористичної операції та Великої війни. Такі рішення формують прояв поваги до особистого простору та потреб членів суспільства.
Особливу увагу варто приділити електронним послугам порталу Департаменту соціальної політики (DSP). Їхнє призначення – спростити доступ до відомостей та подання клопотань на отримання різноманітних відшкодувань. Ця цифрова платформа виявилася вкрай необхідною для родин, що опинилися у скрутних життєвих ситуаціях, або осіб, які терміново потребують реабілітації. Раніше процедура вимагала численних відвідувань різних установ та накопичення значного обсягу паперів. Нині цей механізм звільнив громадян від надмірного бюрократичного тягаря.
Переваги та виклики цифровізації
Позитивні сторони
- Ясність та відкритість: чернівецькі жителі мають можливість особисто контролювати документальні процеси. Сервіси на кшталт електронної приймальні чи додатка «Дія» дозволяють мешканцям безпосередньо взаємодіяти з владою, минаючи посередників. Це не лише зменшує ризик корупційних зловживань, а й створює новий стандарт — прозорості та підзвітності муніципальних рішень.
- Зручність для громади: звернення можна надіслати з дому, відстежити статус його розгляду в реальному часі, відповіді приходять миттєво у форматі push‑сповіщення чи листа на пошту. Власне, така інтеграція робить взаємодію з адміністративною системою простою і доступною — навіть для людей, що не мають спеціальної освіти.
- Підвищення ефективності: Завдяки автоматизованим чергам, інтерактивним картам та електронним довідкам скорочуються строки реагування на запити, а сама система стає значно менш обтяженою для персоналу.
Перешкоди
- Цифрова грамотність: для багатьох літніх людей чи мешканців віддалених районів користування електронним цифровим підписом, онлайн‑формами або банкінгом — бар’єр, який без належної підтримки подолати складно.
- Недоступність інтернету: попри постійне вдосконалення інтернет-покриття в Україні все ще існують “цифрові розриви” — певні території або домогосподарства, де доступ до стабільного та швидкісного інтернету є обмеженим або взагалі відсутнім.
- Дефіцит освітніх просторів: ініціативи на кшталт створення «цифрових кімнат» у публічних бібліотеках або курсів цифрової грамотності у школах та ліцеях — це саме ті інвестиції, які можуть кардинально змінити ситуацію.
