Вівторок, 19 Березня, 2024

Історія найдавнішої комунальної споруди Чернівців – Турецької криниці

Так вже історично склалося, що найдавнішою комунальною спорудою нашого міста в наші дні вважається не якийсь будинок, а Турецька криниця, пише сайт Чернівці Майбутнього. Захоплюючись неймовірною архітектурною нашого міста і його величними будинками, ми не часто звертаємо увагу на криницю, яка має багату історію, оповиту легендами та міськими переказами.

Що приховує Турецька криниця в Чернівцях – читайте нижче.

Перші історичні згадки про криницю

Першою датою, коли було згадано про сучасну Турецьку криницю в Чернівцях, історики вважають 1797-й рік, коли так званий «чернівецький літописець» Фрідріх Раймунд Кайндль в документі згадав про криницю.

Ця криниця мала таке важливе значення для тогочасних мешканців Чернівців, бо в місті завжди було сутужно з водними ресурсами. Вода залягала надто глибоко, тому криниць в місті не копали. Мешканці міста користувалися джерелом, яке спершу називали «Панською криницею», – це й джерело потім, у 1797-й рік, було упорядковано та акуратно обрамлено. Згодом криниці дали офіційну постійну назву – Турецька криниця, яка збереглася і по сьогодні. Історики стверджують, що назву було дано в турецькі часи.

До 1797-го року криниця мала спеціального сторожа, який стежив за тим, щоб воду брали тільки для того, щоб приготувати їжу. Хоча, цікаво, що в місті вже на той час діяли і інші криниці, однак вони швидко псувалися і замулювалися, тому вода там була непридатна для споживання. Єдиним «нормальним» джерелом для питної води залишалася Турецька криниця. Свого часу біля криниці навіть було створено резервуар для води.

Особлива криниця для особливих потреб

З історією Турецької криниці пов’язана одна з надзвичайно важливих частин життя тогочасної громади. Справа в тому, що в одному з будиночків на Турецькій площі була облаштована так звана міква – її в важкі часи євреї мали право побудувати, навіть продавши синагогу. Щоправда, таке завдання було зовсім нелегким для тогочасних рабинів.

Біблейський закон передбачав, що кожна нечестива людина могла стати чистою тільки після омивання у воді, а допомогти в очищенні мав би саме такий спеціально створений на ці потреби басейн. Такий басейн, за традицією, мав би наповнюватися природним чином – наприклад, через дощ чи канал, проведений від річки. Закони були дуже суворими і якщо басейн поповнювали будь-якими іншими способами, то вода ставала ритуально непридатною для очищення нечестивих людей. За цим суворо стежили і неуклінно дотримувалися суворих законів.

Ось як про чернівецьку мікву писали тоді у місцевих виданях:

«Приміщення одноповерхове…На першому поверсі роздягальня на 71 кабінку, мийна, парна і приміщення для обслуги. У напівтемному підвальному приміщенні також знаходиться мийна, душова, ванне відділення та басейн…»

Єврейська громада мала укладений договір з чернівецьким магістратом на подачу води з джерела саме до мікви на Турецькій площі. Такий договір укладали терміном на десять років і його неодноразово продовжували. Звісно, все змінилося з приходом радянської влади – тоді на деякий час роботу мікви було припинено. Натомість радянська влада прийшла зі своїми правилами і вирішила тут зробити лазню.

Була Турецька криниця особливою і для представників іншої чернівецької громади. Неподалік від криниці розташувалася церква Успіння Марії, яка там пробула недовго. На місці старого вівтаря храму згодом облаштували монумент – його використовували для освячення води на Водохреще. Воду для хрещення також брали з Турецької криниці. Тож історично склалося так, що криницею на чернівецькій площі користувалися представники двох релігій. Води було достатньо всім, а завдяки важливості криниці площа довкола завжди була доглянутою.

Подальша історія Турецької криниці в Чернівцях

Далі на криницю чекали нелегкі часи, адже з приходом радянської влади за нею перестали дбати. Криниця занепала і перебувала в дуже поганому стані.

Згадали про історично важливу криницю в Чернівцях лише за часів Незалежної України. Так, у 2008-му році до 600-ліття ювілею міста Чернівці місцева влада взялася за реконструкцію Турецької площі, і в тому числі, відновлення давньої криниці. З реконструкцією відновили також і резервуар довкола неї, а над нею – павільйон. Павільйон облаштували в східному стилі, а на майданчику зі північної сторони звели фонтан, що сьогодні милує око чернівчан та гостей нашого міста.

Зараз Турецька площа має значно доглянутіший вигляд – довкола також було облаштовано квітковий годинник, встановили скульптуру кованого велосипеда у 2009-му році. Старовинні будинки, розташовані на площі, плекають і зберігають, їх продовжують реставрувати, аби зберегти архітектурні надбання предків та залишити гідну спадщину нащадкам.

Поряд з пагорбом, на якому розміщений вищезгаданий квітковий годинник, є кам’яні сходи, освітлені безліччю ліхтарів. З них відкривається гарний краєвид на місто і на овіяну легендами історичну криницю.

Легенда про Турецьку криницю

Цікавою є легенда про Турецьку криницю, яка зародилася ще в турецькі часи. Вона розповідає про те, як турецький паша закохався в мешканку нашого міста, коли побачив її біля криниці, захотів одружитися на ній, але дівчина відмовила. Тоді він розізлився та заборонив всім мешканцям користуватися водою з колодця. Одного дня він підійшов до криниці і побачив її там знову, однак коли дівчина зауважила наближення паші, то втопилася в криниці, аби не одружуватися з нелюбом.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.