П’ятниця, 29 Березня, 2024

Історія головної площі Чернівців

В самому історичному серці нашого міста розташувалася головна центральна площа Чернівців – площа Центральна, пише сайт Чернівці Майбутнього. Теперішня Центральна площа має тривалу і цікаву історію, про яку варто знати кожному чернівчанину.

Як з’явилася Центральна площа у Чернівцях?

Історія Центральної площі у Чернівцях бере свій початок з часів правління цісаря Йосифа ІІ. Цісаревич вперше прибув з візитом до нашого міста в червні 1783-го року і тоді ж запропонував магістратові місце для створення ринкової площі. Цісаревич не думав про долю кількох хатин, що тоді там розташувалися, і наказав без жодного жалю їх знести, щоб на їхньому місці облаштувати головну ринкову площу тогочасних Чернівців.

Ще через десяток років Галицьке намісництво буквально наказало Буковинській окружній управі створити план майбутньої площі. Переговори були довгими та напруженими і не скоро принесли позитивний результат і рішення про викуп земельних ділянок та оплати вартості цих ділянок Чернівецький міський суд виніс лише на початку дев’ятнадцятого століття. Немалий відрізок часу минув до того, коли почалося будівництво площі, яка сьогодні вважається головною в місті.

Правдами та неправдами, план майбутньої площі таки розробили і він передбачав створення просторої великої площі з врахуванням закономірності зв’язків між центральними та бічними вулицями. Майбутня площа мала бути максимально безпечною територією для проведення торгів та ярмарків, а головне – центральною окрасою нашого міста. Впорядкування самої площі почалося лише в 1925 році – таким чином, від наказу цісаревича створити торгову площу до реалізації задуму в життя пройшло майже п’ять десятків років.

За впорядкування площі взялися з приходом до посади крайового інженера Адодьфа Маріна. Спершу площу вирівняли, згодом на ній почали викладати бруківку. По завершенню будівельних робіт, її результати оцінювала спеціальна комісія.

Історичні назви та архітектурний ансамбль головної чернівецької площі

Хоч зараз площа і носить назву «Центральна», та багато років вона носила різні назви. До 1918-го року площа носила назву «Ринок», згодом її знову перейменували і до 1940-го року вона була площею Возз’єднання, проте це було зовсім недовго – до 1949-го року її називали Червоною площею. І тільки з 1949-го року і аж по сьогодні площа носить свою сучасну назву.

Надзвичайно цікавою є історія архітектурного ансамблю Центральної площі в Чернівцях. Передусім, тут варто згадати будівлю Чернівецької міської ради, зведену в середині дев’ятнадцятого століття за проєктом архітектора Андрія Мікуліча. Міська ратуша була зведена в стилі пізнього класицизму. Якщо говорити про певні особливості ратуші, то вона не надто відрізняється від інших міських ратуш великих українських міст.

Цікавим є той факт, що до початку двадцятого століття на площі діяло чимало готелів, однак станом на сьогодні їх не залишилося. В одному з готелів на Центральній площі зупинялися найвідоміші та найвпливовіші люди, однак це все залишилося в минулому. Натомість в приміщенні одного з готелів від недавнього часу запрацював Чернівецький торговельно-економічний інститут.

Будівля Художнього музею на Центральній площі

Центральна площа в Чернівцях може похвалитися однією з головних архітектурних пам’яток нашого міста. Саме тут, на площі, розташувалася будівля Художнього музею – трьохповерхова архітектурна окраса Чернівців, одне з найбільших архітектурних див нашого міста.

Будівлю Художнього музею на Центральній площі було зведено на початку двадцятого століття на місці колишнього готелю. Спершу будинок створювали для Буковинської Ощадної каси за проєктом відомого віденського архітектора. Будинок вважається архітектурною пам’яткою, зведеною в класичному стилі віденської сецесії і його було визнано одним з найбільш вишуканих пам’яток модерну в Центрально-Східній Європі.

Фасад будівлі привертає увагу всіх перехожих на площі, адже серед його оздоб – мацолікове панно, що прикрашає верхню частину центрального ризаліту. Панно цікаве тим, що зображає алегоричних постатей –  дванадцять античних богів. Ці дванадцять богів символізують дванадцять коронованих провінцій, що були в Австро-Угорщині.

Вражає будівля музею і зсередини – тут присутня витончена краса інтер’єрів. В оформленні інтер’єрів чудово поєднуються ліпнина, скульптура, живопис, вітражі та навіть художній метал. Ці всі мистецькі елементи поєднали для того, щоб створити дійсно неповторну архітектурну пам’ятку, яка милує око всіх чернівчан та туристів нашого міста.

Пам’ятники на Центральній площі

Центральна площа в Чернівцях нараховує також чимало цікавих пам’ятників, що існували тут в різні часи. Кожна з епох приносила площі свої архітектурні «штрихи» – так, наприклад, в австрійський період на площі створили монумент Богоматері.

Згодом до влади прийшли румуни, які на місці австрійської Богоматері звели свою скульптурну композицію – вона отримала назву «Возз’єднання» (таку ж назву на цей час носила і сама Центральна площа).

Радянська влада також не залишалася осторонь і продовжила традицію зведення всіляких монументів. Так, після приходу радянської влади на площі зависочіла червона зірка. Через кілька років червону зірку доповнили п’ятнадцятиметровим дерев’яним обеліском, на якому були зображені герби радянських республік.

З середини двадцятого століття на Центральній площі з’явився ще один пам’ятник – його присвятили Володимиру Леніну. Простояв він на площі близько двадцяти років, а потім його знесли.

Центральна площа Чернівців в наші дні

Монументи попередніх років залишилися в далекому минулому, на їхньому місці тут облаштували квіткову клумбу. Та, хоч Центральна площа і має давню багаторічну історію, та її ансамбль, як не дивно, сформувався не так вже й давно – тільки у 1999-му році. Тоді на площі встановили пам’ятник Тарасові Шевченку.

На цьому формування архітектурного ансамблю Центральної площі завершилося і головна чернівецька площа набула свого сучасного вигляду – такого, яким ми знаємо її сьогодні.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.